Кефалонія — Вікіпедія
Κεφαλονιά | |
---|---|
грец. Κεφαλονιά | |
Карта | |
Географія | |
38°12′ пн. ш. 20°30′ сх. д. / 38.200° пн. ш. 20.500° сх. д. | |
Місцерозташування | Іонічне море |
Акваторія | Іонічне море |
Група островів | Іонічні острови |
Площа | 752 км² |
Довжина | 48 км |
Ширина | 30 км |
Найвища точка | 1620 м |
Країна | |
Греція | |
Регіон | Кефалінія |
Адм. одиниця | Kefalonia Municipalityd Кефалінія Kefalonia Regional Unitd |
Населення | 36 064 осіб (2021) |
Вебсайт | kefalonia.gr |
Кефалонія у Вікісховищі |
Кефало́нія (грец. Κεφαλονιά) — острів біля західних берегів Греції. Найбільший з Іонічних островів[1]. Площа — 752 км². 6-й найбільший острів Греції. Складова периферії Іонічні острови. Належить муніципалітету (ному) Кефалінія цієї периферії. Складений з вапнякових плато і масивів висотою до 1 628 м (гора Енос). Середземноморські чагарники, ділянки лісів. Маслинові гаї. Вирощується тютюн, розташовані виноградники. Найвища гірська вершина — гора Енос. Більша частина гірського пасма має правовий статус національного парку. Центральний населений пункт — портове містечко Аргостоліон.
- Кефалонія (грец. Κεφαλονιά, Kefalonia; лат. Cephalonia; італ. Cefalonia) — сучасна назва острова. Згідно з легендою походить від міфічного героя Кефала (Цефала), який допоміг володарю Амфітріону у війні проти тафійців і телебоанів[2]. У нагороду за службу герой отримав острів Саме, який відтоді став зватися Кефалонія.
- Кефаллінія, або Кефалленія (грец. Κεφαλληνία, Kefallinia; лат. Cephallenia) — антична і сучасна грецька назва[1].
Головним островом регіону є Кефалонія і має розмір 773 км², з щільністю населення 55 осіб на км². У місті Аргостоліон проживає третина жителів острова. Ліксоріон є другим великим поселенням, два міста разом складають майже дві третини населення префектури.
- Ніколаос Платон — грецький археолог, відкрив мінойський палац у Закросі, останній серед відкритих на острові Крит палаців.
- Георгіос Бонанос — грецький скульптор початку 20 століття.
- Assassin's Creed Odyssey (2018)
- ↑ а б Cephalonia [Архівовано 27 Серпня 2021 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press, 1911.
- ↑ Fowler, Robert L. The myth of Kephalos as aition of rain-magic (Pherekydes FrGHist 3F34) // Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik 97 (1993), pp. 29–42.
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 231(рос.)
- Acta Archaeologica, Volume 73/2, 2002.12.
- Leontsini, Maria. The Ionian Islands During the Byzantine Period: An Overview of their History and Monuments // Hirst, Anthony; Sammon, Patrick (eds.). The Ionian Islands: Aspects of their History and Culture. Cambridge Scholars Publishing, 2014. pp. 26–63.
- Soustal, Peter; Koder, Johannes. Tabula Imperii Byzantini, Band 3: Nikopolis und Kephallēnia (in German). Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1981.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кефалонія