French
DeutschКечеджі Олександр Гаврилович — Вікіпедія
| Кечеджі Олександр Гаврилович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 26 березня 1918 Маріуполь, УНР | |||
| Смерть | 20 січня 2006 (87 років) | |||
| Маріуполь, Донецька область, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1941) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Буковецький Євген Йосипович і Крайнєв Данило Карпович | |||
| Відомі учні | Бондаренко Леонід Іванович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Олександр Гаврилович Кечеджі́ (нар. 1 квітня 1918, Маріуполь — пом. 20 січня 2006, Маріуполь) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року.
Народився 1 квітня 1918 року в місті Маріуполі (нині Україна) в робітничій сім'ї. Після закінчення у 1935 році семи класів школи фабрично-заводського учнівства, два роки працював на заводі «Азовсталь»[1]. Протягом 1937—1941 років навчався на живописному факультеті[1] в Одеському художньому училище, де його викладачами були зокрема Євген Буковецький і Данило Крайнєв.
З 1941 року брав участь у німецько-радянській війні. Захищав Одесу. Був контужений. Після лікування знову брав участь у бойових діях, був двічі тяжко поранений. Перемогу зустрів у шпиталі[1]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[2].
З 1946 року працював в артілях «Червоний живопис», «Азовець»[1], у 1951—1978 роках — в Художньому фонді УРСР. Жив у Маріуполі в будинку на бульварі Богдана Хмельницького, № 3, квартира 45, потім на вулиці Лавицького, № 4, квартира 50[3]. Помер у Маріуполі 20 січня 2006 року.
Працював в галузі станкового і монументального живопису. У реалістичному стилі створював портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
- «Портрет старого більшовика Д. І. Бахтадзе» (1958);
- «Портрет горнового заводу «Запоріжсталь» А. Ликова» (1959);
- «Автопортрет» (кінець 1950-х; 1971);
- «Металург Ликов» (1960);
- «Дівчинка у червоній хустинці» (1960-ті);
- «Рибалка (Сташевський)» (1960-ті);
- «Горнові» (1967, диплом І ступеня Спілки художників України);
- «Портрет металурга Чекарьова» (1968);
- «Хлібороби» (1970, диплом І ступеня Спілки художників України);
- «Капітан першого рангу Лобишев» (1975);
- «Діти і море» (1978);
- «Т. Яхнов» (1980-ті);
- «Л. Дикий» (1980-ті);
- «Сталевар Шепель» (1980-ті);
- «Квіти» (1980-ті);
- «Доярка Борисенко» (1983);
- «Професор Старченков» (1987);
- «У степах Приазов'я» (1991).
Співавтор мозаїчного панно екстер'єру кінотеатру імені Тараса Шевченка у Маріуполі (1966—1967; разом із Миколою Тихоновим та Яковом Райзіним).
Брав участь у обласних з 1957 року і республіканських виставках з 1960 року.
Деякі полотна художника зберігаються у Музеї історії комбінату Ілліча в Маріуполі[4], Донецькому і Харківському художніх музеях.
- ↑ а б в г Творец чарующих полотен / «Приазовье. Портет современника», фотоальманах. Мариуполь. 2005, сторінка 89.(рос.)
- ↑ Кечеджи Александр Гаврилович / Память народа. [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Кечеджи Александр Гаврилович / Окна соцреализма. [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Кечеджі Олександр Гаврилович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 195—196.;
- І. А. Папуш. Кечеджі Олександр Гаврилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
 |
|---|
