Кисельова Марія Олександрівна — Вікіпедія

Марія Кисельова
Марія Олександрівна Кисельова
Загальна інформація
Національністьросіянка
Громадянство Росія
Народження28 вересня 1974(1974-09-28)[1] (50 років)
Куйбишев, РРФСР, СРСР
Зріст174 см
Вага58 кг
Alma materфакультет журналістики МДУ
Спорт
КраїнаРосія
Вид спортусинхроністка
Спортивне званняЗаслужений майстер спорту
КлубДинамо
КомандаДинамо
ТренериЛариса Бєлова, Віра Шаталіна
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація)
CMNS: Кисельова Марія Олександрівна у Вікісховищі

Марія Олександрівна Кисельова (28 вересня 1974, Куйбишев, СРСР) — російська синхроністка, триразова чемпіонка Олімпійських ігор, дворазова чемпіонка світу, дев'ятикратна чемпіонка Європи, заслужений майстер спорту (2000), телеведуча.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 28 вересня 1974 в російському місті Куйбишев. У 1978 році родина переїхала до Ленінграда, там вони два роки жили у військовому гуртожитку. В 1980 році переїхали в Москву.

Плаванням почала займатись у віці 3 років. Батьки записали її в секцію тільки для загального фізичного розвитку.

Її першими тренерами були Наталія Кіріакіді і Марина Дмитрієва. Потім з нею працювала Тетяна Хейцер — в минулому відома спортсменка. Під її керівництвом Кисельова стала майстром спорту.

У 1991 році стала студенткою фізкультурного інституту імені Лесгафта. У 1992 році у неї з'явився новий тренер — Тетяна Данченко. Через рік спортсменка стала членом збірної Росії і на чемпіонаті Європи виграла свою першу міжнародну нагороду, золоту медаль. У тому ж році їй присвоєно звання майстра спорту міжнародного класу. У 1996 році вступила на факультет журналістики МДУ імені М. В. Ломоносова, який закінчила в 2002 році. Ведуча «Слабої ланки».

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Триразова олімпійська чемпіонка (разом з Ольгою Бруснікіною), триразова чемпіонка світу, дев'ятикратна чемпіонка Європи, багаторазова володарка Кубків світу та Європи, переможниця Ігор доброї волі, член збірної Росії з синхронного плавання на Олімпіаді-2000 в Сіднеї, багаторазова чемпіонка Росії.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня , 4 | 05 | 2014 за великий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, високі спортивні досягнення на Іграх XXVIII Олімпіади 2004 року в Афінах ' '
  • Орден Пошани (Росія) (19 квітня 2001) — за великий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, високі спортивні досягнення на Іграх XXVII Олімпіади 2000 року в Сіднеї Указ Президента РФ від 19 квітня 2001 N 450

Журналістська діяльність

[ред. | ред. код]

Почала працювати на телебаченні в 2001 році Вела програми телебачення Спорт-Експрес. Новини спорту: футбол, хокей, теніс, баскетбол, біатлон — всі види спорту на одному сайті в спортивній редакції на телеканалі НТВ. Працювала кореспондентом на спортивному каналі НТВ-Плюс. З 25 вересня 2001 року по 2 липня 2005 року, водночас зі спортом, була ведучою телегри «Слаба ланка». У 2020 році знову стала ведучою нового сезону телегри «Слабка ланка».

Санкції

[ред. | ред. код]

У червні 2024 року проти введено персональні санкції ЄС за підтримку путінського режиму.[2]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член президії Ради при Президентові РФ з фізичної культури і спорту, а також членом партії «Єдина Росія». Була учасницею програми «Посли Універсіади 2013» в Казані.

Під час Президентських виборів у Росії в 2012 році і Президентських виборів у Росії 2018 році була довіреною особою кандидата в президенти РФ Володимира Путіна.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2003 р.- телесеріал «Ідіот». Роль: Варвара Іволгіна
  • 2007 р. — «Параграф 78. Фільм другий»(режисер Михайло Хлебородов). Роль: Член військового трибуналу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Мати Кадирова, Охлобистін та ФСБшники. Хто увійшов у 14-й санкційний список ЄС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]