Ключ (замковий) — Вікіпедія
Ключ | |
Фізично взаємодіє з | замок |
---|---|
Ключ у Вікісховищі |
Ключ — інструмент для відкриття замків. Зазвичай ключ складається з двох частин: леза, яке вставляються у замкову щілину та ручки, яка дозволяє працювати з ключем. Зазвичай ключі виготовляють з металу (залізо, мідь), рідше з дерева чи пластику.
Слово ключ (прасл. *ključь) за походженням пов'язане з клюка, ключка і первісно означало «загнута на кінці палиця»[1].
Перші згадки про ключ з'явились у Новому Заповіті. У гробниці Рамсеса II був знайдений дерев'яний ключ. У Стародавній Греції був поширений замок, що замикали, тягнучи за прив'язану до засува мотузку, а відмикали довгим бронзовим ключем. Найпростіший ключ, що використовувався наприкінці XIX століття на території України, був відомий як «бганий ключ»[2]. Він мав вигляд рухомо зчленованих стрижнів, які могли переміщатися один відносно другого тільки в одній площині (як у складаного ножа, який також називався «бганим»), забезпечуючи жорсткість при повороті. Після того, як ключ був вставлений в отвір, його дистальний кінець («язик»)[3] опускався на зубці засува і чіпляючись за них, переміщав його в потрібний бік, коли треба було зачинити або відчинити двері. Ключ лавчастого замка був зубчастим, за його допомогою підіймали лавки, звільнювали засув і переміщали його вбік[4].
Ключі часто зображують на гербах. Найвідомішим гербом з ключами є герб Ватикану.
- Примітивний замок з бганим ключем
- Берлінський ключ.
- Різновиди ключів.
- Верстат 1917 року для копіювання ключів.
- Майстер ключник. Бангалор.
- Герб міста Зост.
- Герб Порай-Ясеньчик.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Бганий // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Язик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лавчастий замок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Ключ [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 655. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |