Ключ (замковий) — Вікіпедія

Ключ
Зображення
Фізично взаємодіє з замок
CMNS: Ключ у Вікісховищі
Приклад ключа

Ключ — інструмент для відкриття замків. Зазвичай ключ складається з двох частин: леза, яке вставляються у замкову щілину та ручки, яка дозволяє працювати з ключем. Зазвичай ключі виготовляють з металу (залізо, мідь), рідше з дерева чи пластику.

Слово ключ (прасл. *ključь) за походженням пов'язане з клюка, ключка і первісно означало «загнута на кінці палиця»[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Перші згадки про ключ з'явились у Новому Заповіті. У гробниці Рамсеса II був знайдений дерев'яний ключ. У Стародавній Греції був поширений замок, що замикали, тягнучи за прив'язану до засува мотузку, а відмикали довгим бронзовим ключем. Найпростіший ключ, що використовувався наприкінці XIX століття на території України, був відомий як «бганий ключ»[2]. Він мав вигляд рухомо зчленованих стрижнів, які могли переміщатися один відносно другого тільки в одній площині (як у складаного ножа, який також називався «бганим»), забезпечуючи жорсткість при повороті. Після того, як ключ був вставлений в отвір, його дистальний кінець («язик»)[3] опускався на зубці засува і чіпляючись за них, переміщав його в потрібний бік, коли треба було зачинити або відчинити двері. Ключ лавчастого замка був зубчастим, за його допомогою підіймали лавки, звільнювали засув і переміщали його вбік[4].

Ключі часто зображують на гербах. Найвідомішим гербом з ключами є герб Ватикану.

Фотогалерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  2. Бганий // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Язик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Лавчастий замок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання

[ред. | ред. код]