Кобзарєв Володимир Олександрович — Вікіпедія

	Володимир Кобзарєв
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Олександрович Кобзарєв
Народження	12 червня 1957 (67 років)
	Ворошиловград, УРСР
Зріст	178 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР, Україна
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1975—1977	«Зоря» (В)
Професіональні клуби*
Професіональні клуби (футзал)
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Олександрович Кобзарєв (нар. 12 червня 1957, Ворошиловград, УРСР) — радянський футболіст та український тренер, нападник, майстер спорту СРСР (1977).

Кар'єра гравця

Футболом Володимир Кобзарєв розпочинав займатися у футбольній школі луганської «Зорі», де його першим тренером був Володимир Іванович Коваленко. Пізніше продовжив навчання в луганському спортінтернаті, у тренера Вадима Дмитровича Добіжі. У 1975 році молодого півзахисника запрошують до дублюючого складу «Зорі», в якому він провів два сезони і 2 травня 1977 року дебютував у вищій лізі за основний склад, у матчі «Зоря» — «Шахтар» (Донецьк) 0:0^[1]. У тому ж році, в складі своєї команди, став півфіналістом Кубка СРСР, за цей успіх 20 річному футболістові було присвоєно звання Майстра спорту СРСР. У 1980 році Володимира призивають до армії й направляють у київський СКА. У своєму першому сезоні за армійський клуб був переможцем української зони другої ліги, ставши чемпіоном УРСР, а в стикових матчах Кобзарев з партнерами завоювали путівку в першу лігу. У СКА, Володимир був одним з лідерів команди і по закінченню терміну служби отримав запрошення перейти у вищоліговий «Дніпро» з Дніпропетровська, за який відіграв два з половиною сезони, але в дніпропетровському клубі твердого місця в основному складі не мав і в 1983 році перейшов у павлоградський «Колос».

У 1984 році Олег Базилевич, який тренував «Зорю», запропонував півзахисникові повернутися в рідну команду, яка на той час переживала не найкращі часи. Повернувшись у Ворошиловград, став одним з лідерів колективу, який поступово почав вибиратися з кризи. У 1986 році команда перемагає у своїй зоні другої ліги і підвищується в класі. Солідний внесок в успіх «Зорі» вніс і її капітан Кобзарєв, який виконував величезний обсяг роботи на полі і відрізнявся самовідданою та безкомпромісною грою.

Покинувши ворошиловградський клуб Володимир у 1989 році, нетривалий час пограв за павлоградський «Шахтар», остаточно вирішив завершити кар'єру гравця, перейшовши на роботу дитячим тренером. Проте, в 1993 році знову виходив на поле у складі аматорської команди «Дружба-Хліб» з Магдалинівка, а також у сезоні 1993/94 років, в складі команди «Механізатор-Металіст» з Дніпропетровська, брав участь в чемпіонаті України з міні-футболу.

Кар'єра тренера

Після закінчення кар'єри гравця працював тренером у дніпропетровському спортінтернаті. У квітні 1994 року Володимиру Олександровичу надходить пропозиція очолити луганську «Зорю», яка перебувала на дні турнірної таблиці вищої ліги чемпіонату України. З приходом нового тренера команда ожила, заграла впевненіше, провівши серію виграшних матчів і в підсумку віддалилася від конкурентів у боротьбі за виживання, фінішувала на 14 місці. Наступного сезону, після першого кола команда закріпилася в середині турнірної таблиці, але керівники клубу зважилися на зміну тренера, з другого кола довіривши колектив Анатолію Коршикову.

Після Луганська, Кобзарев протягом двох років очолював друголіговий «Металург» з Новомосковська. У жовтні 1998 року тренер отримав пропозицію очолити дніпропетровський «Дніпро»^[2]. Команда перебувала в середині турнірної таблиці, показуючи невиразну гру, але подолати ігрову кризу Володимиру Олександровичу не вдалося і в квітні 1999 року тренер поступився своєю посадою Леоніду Колтуну, після чого прийняв друголіговий «Дніпро-2».

У липні 2002 року, Кобзарев знову став біля керма луганської «Зорі», яка опустилася на той час до другої ліги. Клуб очолив новий президент — Юрій Севастьянов, який поставила за мету вихід у першу лігу. І наставник блискуче впорався із завданням підвищення в класі, завоювавши путівку в першу лігу. У новому сезоні команда стартувала з трьох поразок і хоча згодом ситуацію вдалося виправити, Кобзарєв покинув свій пост, залишивши команду своєму помічнику Олексію Чистякову.

Надалі працював в структурах ФК ЦСКА (Москва), був старшим тренером ДЮСШ ФК ЦСКА (Москва). З 2011 року — старший тренер відділення футболу СДЮШОР № 44 департаменту фізичної культури і спорту Москви.