Коболев Володимир Павлович — Вікіпедія

Коболев Володимир Павлович
Народився	31 серпня 1949(1949-08-31) (75 років)  Ківерці, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна  СРСР
Діяльність	викладач університету, геофізик
Alma mater	геологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1973) Київський геологорозвідувальний технікум
Заклад	Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук[d] (2004)
Діти	Коболєв Андрій Володимирович

Коболев Володимир Павлович (нар. 31 серпня 1949 р., м. Ківерці Волинської області) — український вчений-геофізик, доктор геологічних наук, професор. Член-кореспондент НАН України (2021)^[1]

Область наукових зацікавлень: геологічна будова літосфери акваторій геофізичними методами, гіпотеза гарячих поясів Землі. Ряд праць присвячені океанографічним дослідженням Світового океану, газо-гязьовому вулканізму і газогідратам Чорного моря.

У 1968 р. з відзнакою закінчив Київський геологорозвідувальний технікум, працював техніком-оператором Київської геофізичної комплексної експедиції Міністерства геології УРСР.

У 1973 р. закінчив геологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

З 1973 р. — аспірант, викладач кафедри геофізики.

З 1981 р. працює в Інституті геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України.

З 2007 р. є професор кафедри геофізики Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Хронологія наукової кар'єри: 31.10.1984 — Кандидат геолого-мінералогічних наук, спеціальність: Петрологія; 09.06.1999 — Старший науковий співробітник ; 11.02.2004 — Доктор геологічних наук, спеціальність: Геофізика; 15.12.2015 — Професор ; з 08.07.2013 — Головний науковий співробітник, Відділ петромагнетизму і морської геофізики, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України;

В. П. Коболев учасник ряду морських геофізичних експедицій, які досліджували ареал Атлантичного океану, зокрема континентальної окраїни західної Африки (шельф Гвінейської респуб­ліки), учасник експедицій на науково-дослідних суднах «Академік Вернадський», «Михайло Ломоносов», «Професор Водяницький», «Професор Колесников», «Володимир Паршин», «Київ».

Заступник головного редактора журналу «Геологія і корисні копалини Світового океану», член редколегій наукових видань «Геофізичний журнал» (Київ) та «Геодинаміка» (Львів).

Автор 245 наукових праць, 13 колективних монографій. Понад 150 його наукових праць присвячені океанографічним дослідженням Світового океану.

Кавалер Командорського Хреста Ордену святого Станіслава, нагороджений пам'ятною медаллю А. Гамбурцева (Інститут фізики Землі РАН), медаллю В. І. Лучицького та пам'ятним знаком ім. Л. І. Лутугіна «За заслуги в розвідці надр» (Державна геологічна служба України).

• Коболев Володимир Павлович. Науковці України. Еліта держави. [Архівовано 21 Січня 2021 у Wayback Machine.]
• Коболев Володимир Павлович. НАН України [Архівовано 21 Жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Сторінка в Scopus
• Коболев Володимир Павлович

1. ↑ 26 травня 2021 року відбулася сесія Загальних зборів НАН України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України. Архів оригіналу за 21 Січня 2022. Процитовано 6 Червня 2021.