Коваленко Ігор Вікторович — Вікіпедія

Ігор Вікторович Коваленко

2013 рік
Країна Україна Україна
Латвія Латвія(2013-2021)[1]
Народження 29 грудня 1988(1988-12-29) (35 років)
Самар, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Титул Міжнародний майстер (2008), Гросмейстер (2011)
Рейтинг ФІДЕ 2674 (вересень 2024)
Піковий
рейтинг 		2702 (серпень 2015)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваленко.

Ігор Вікторович Коваленко (нар. 29 грудня 1988, Новомосковськ) — український шахіст, виступав за Латвію в 2013-2021 роках[2][3], гросмейстер від 2011 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

2006 року поділив 3-тє місце у фіналі чемпіонату України серед юніорів до 18 років. 2007 року переміг (разом з Дмитром Максимовим) на турнірі за круговою системою в Дніпропетровську[4], а також посів 1-ше місце в Орлі. 2008 року переміг на двох турнірах, які відбулися в Алушті і Липецьку. Гросмейстерські норми виконав у Алушті (2009 — 1-ше місце), Ростові-на-Дону (2010, меморіал Ігоря Бондаревського — 1-ше місце) і Москві (2011, турнір Moscow Open E — поділив 2-ге місце позаду Володимира Бєлоуса, разом із, зокрема, Сергієм Тівяковим і Юй Яньї). 2011 року поділив 2-ге місце (позаду Дмитра Кокарєва, разом з Денисом Хісматулліним) в Іжевську. 2012 року виграв титул командного чемпіона України[5], поділив 1-ше місце в Калузі (разом з Миколою Кабановим і Олексієм Гогановим) на меморіалі Лева Полугаєвського в Самарі і посів 2-ге місце (позаду Антона Шомоєва) в Іжевську. 2013 року одноосібно переміг на меморіалі Лева Полугаєвського в Самарі[6], а також поділив 1-ше місце у Воронежі (разом з Юрієм Кузубовим та Олегом Корнєєвим) і Казані (разом з Андрієм Харловим та Дмитром Кряквіним). 2014 року досягнув низки успіхів — переміг на меморіалі Пауля Кереса в Таллінні (швидкі шахи)[7], відкритих турнірах у Залакароші[8], Чешме[9] та Лієпаї[10], а також на зональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу), також у Лієпаї[11].

Двічі вигравав чемпіонат Латвії (2013[12], 2014[13]).

Найвищий рейтинг Ело (2702) в кар'єрі мав станом на 1 серпня 2015 року - 1-й серед латвійських шахістів та 44-й в світі[14].

В 2021 році повернувся в Україну.

У квітні 2022 у ході повномасштабного вторгнення в Україну, Коваленко призупинив шахову діяльність та натомість долучився до Збройних Сил України[15].

В 2023 нагороджено “Орденом за мужність” ІІІ ступеня[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfers in 2013. Архів оригіналу за 3 Лютого 2013. Процитовано 26 Квітня 2018.
  2. ↑ FIDE Transfers in 2013. Архів оригіналу за 3 Лютого 2013. Процитовано 26 Квітня 2018.
  3. ↑ Гросмейстер з окопу Ігор Коваленко: Зараз у війні "складний ендшпіль". BBC News Україна (укр.). 9 жовтня 2023. Процитовано 12 вересня 2024.
  4. ↑ Мемориал А. В. Синицина 2007. Архів оригіналу за 17 Серпня 2017. Процитовано 26 Квітня 2018.
  5. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 19 Січня 2016. Процитовано 26 Квітня 2018.
  6. ↑ Igor Kovalenko dominates at the Polugaevsky Memorial. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  7. ↑ Igor Kovalenko Wins Paul Keres Memorial. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  8. ↑ Igor Kovalenko wins the 33rd Zalakaros Chess Festival. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  9. ↑ GM Igor Kovalenko with another trophy — Cesme Open 2014. Архів оригіналу за 28 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  10. ↑ GM Igor Kovalenko storms through Liepajas Rokade-2014. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  11. ↑ GM Igor Kovalenko impressive in Baltic Zonal Chess Tournament. Архів оригіналу за 28 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  12. ↑ Igor Kovalenko and Laura Rogule are 2013 Latvian champions. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  13. ↑ Igor Kovalenko and Katrina Skinke are new Latvian champions. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  14. ↑ Top 100 Players August 2015 - Archive. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
  15. ↑ Lazareva, Inna. Holding Russia in check, Ukrainians look to capture chess glory at Jerusalem tourney. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 16 вересня 2023.
  16. ↑ SPORTARENA.com (18 вересня 2023). Українського шахіста Коваленка нагороджено “Орденом за мужність” ІІІ ступеня. Sportarena.com (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коваленко_Ігор_Вікторович&oldid=43581170