French
DeutschКовальов Ілля Олегович — Вікіпедія
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Дата народження | 31 серпня 1996 (28 років) | |
| Місце народження | Рівне, Україна | |
| Зріст | 198 см | |
| Вага | 86 кг | |
| Громадянство |  Україна | |
| Позиція | Догравальник | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | Барком-Кажани | |
| Номер | 2 | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 2014-2015 2015-2018 2018-2019 2019-2020 2020-2021 2021-2022 2022 2022-2023 2023- | МХП-Вінниця Локомотив Пярну Гранд Нансі Барком-Кажани Газпром-Югра Сен-Назер Купрум Барком-Кажани | |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 2019 | Україна | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Євроліга | ||
| Срібло | Бельгія 2021 | |
| Кубок Претендентів | ||
| Бронза | Катар 2023 | |
Ілля Олегович Ковальо́в[1] (нар. 31 серпня 1996, Рівне) — український[2] волейболіст, догравальник збірної України та львівського клубу Барком-Кажани.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Народжений 31 серпня 1996 року в м. Рівному[3]. Перший професійний контракт підписав з Вінницьким клуб МХП-Вінниця[4] зокрема, у 2015 році[5].
У сезоні 2015/2016 перейшов до багаторічного чемпіона України, харківського «Локомотива». У клубі провів 3-сезони, виграв усі змагання, в яких брав участь в Україні.
2018 року перейшов в естонський ВК «Пярну» з однойменного міста. Допоміг команді виграти чемпіонат Естонії і здобути бронзові медалі Балтійської волейбольної ліги.
На початку сезону 2019/2020 підписав контракт із французьким ВК «Нансі».
У сезоні 2020—2021 повертається в Україну, де підписав контракт із ВК «Барком-Кажанами» зі Львова[6]. Допоміг команді виграти чемпіонат України.
Сезон 2021—2022 розпочав у складі ВК «Газпром-Югра»[7]. Після початку російського вторгення в Україну 2022 року розірвав угоду з російським клубом (на початку березня)[8].
Після розірвання контракту з російською командою підписав контракт із французькою командою «Сен-Назер». Наприкінці весни разом зі своєю командою «Сен-Назер» став переможцем Ліги В (другого дивізіону Франції).
Партнер Олега Плотницького у пляжному волейболі[9], з яким вибороли срібло юнацького світового чемпіонату (U-19).
Наприкінці липня 2022 року ЗМІ повідомили про перехід Іллі до польського клубу «Купрум» (Любін)[10][11]. Виступ у Плюс Лізі вийшов доволі невдалим - клуб зайняв 14 місце в чемпіонаті.
Перед початком сезону 2023/2024 знову підписав угоду з учасником польської Плюс Ліги — «Баркомом-Кажанами» зі Львова.
Україна
Чемпіон України (3): 2015/2016, 2016/2017, 2020/2021.
Срібний призер Чемпіонату України(1): 2017/2018.
Переможець Кубка України (2): 2015/2016, 2020/2021.
Фіналіст Кубка України (2): 2016/2017, 2017/2018.- Переможець Суперкубка України (2): 2017/2018, 2020/2021.
- Фіналіст Суперкубка України: 2016/2017.
Естонія
- Чемпіон Естонії: 2018/2019.
- Фіналіст Кубка Естонії: 2018/2019.
Бронзовий призер Балтійських ліги : 2018/2019.
Франція
- Чемпіон Франції Ліга В : 2021/2022.
- Срібний призер Євроліги (2): 2021, 2023.
- Бронзовий призер Кубка Претендентів: 2023.
- Найкращий приймаючий Балтійської ліги 2018/2019.
- MVP Чемпіонату України 2020/2021.
- MVP Кубка України 2020/2021.
- ↑ Склад офіційної делегації національної збірної команди України з волейболу (чоловіки) з 31 травня по 03 червня 2021 року, м. Запоріжжя [Архівовано 8 Вересня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ На російськоиу сайті Volleyservice.ru стверджують, що має російське громадянство; див.: Ковальов Ілля [Архівовано 16 Листопада 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
- ↑ 2 Ковальов Ілля [Архівовано 20 Жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Український нападник Ковальов продовжить кар'єру у Франції [Архівовано 23 Травня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Чемпіонат світу (U-21, чоловіки). Напередодні [Архівовано 3 Грудня 2021 у Wayback Machine.]. — 2015.
- ↑ Ілля Ковальов [Архівовано 13 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт ВК «Барком-Кажани»
- ↑ Доигровщик сборной Украины Илья Ковалёв — новичок «Газпром-Югры» [Архівовано 5 Вересня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
- ↑ Ілля Ковальов розірвав контракт з російською командою [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.]. — 2022. — 5 березня.
- ↑ Нова зірка світового волейболу — Олег Плотницький // Нападай як PRO #7. (рос.)
- ↑ Волейбол: Ілля Ковальов виступатиме у чемпіонаті Польщі // Волинь — 2022. — 30 липня.
- ↑ Іноді клуб називають «Цупрум»; див.: Walka do końca, czyli o meczu Indykpol AZS Olsztyn — Cuprum Lubin. — 1:30—1:40. (пол.)
- Олег Плотницький, Ілля Ковальов: «Португальське „срібло“ додало нам впевненості» [Архівовано 1 Квітня 2019 у Wayback Machine.].
- До «кажанів» приєднався ще один новачок — Ілля Ковальов. — 2020. — 5 серпня.
- Ілля Ковальов [Архівовано 20 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
| | Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про волейболіста чи волейболістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||
