Коефіцієнт використання видобувних запасів — Вікіпедія
Коефіцієнт використання видобувних запасів (рос. коэффициент использования извлекаемых запасов; англ. factor of recovery reserves using; нім. Ausnutzungsgrad m Förderreserven) — у нафто- та газовидобуванні — відношення накопиченого видобутку нафти (або газу — в тих випадках, коли встановлюється коефіцієнт газовилучення) з пласта (покладу, експлуатаційного об'єкта) на певну дату до початкових видобувних запасів, тобто частки видобувних запасів, відібрана з об'єкта на певну дату.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.
Це незавершена стаття про нафту і газ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не має інтервікі-посилань. |