Козацька Слобода (Каховський район) — Вікіпедія

село Козацька Слобода
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці.
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці.
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці.
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Каховський район
Тер. громада Великолепетиська селищна громада
Код КАТОТТГ UA65060030040053689
Облікова картка Козацька Слобода 
Основні дані
Засноване 1784
Колишня назва Дике Поле,
Панські Каїри,
Північні Каїри,
Князе-Григорівка
Населення 1583
Площа 4,21 км²
Густота населення 376,01 осіб/км²
Поштовий індекс 74530[1]
Телефонний код +380 5543
Географічні дані
Географічні координати 47°6′55″ пн. ш. 33°51′18″ сх. д. / 47.11528° пн. ш. 33.85500° сх. д. / 47.11528; 33.85500
Середня висота
над рівнем моря
42 м
Водойми річки: Дніпро, Каїрка
Відстань до
обласного центру
150 км
Відстань до
районного центру
9 км
Місцева влада
Староста Андрійовська Тетяна Михайлівна
Карта
Козацька Слобода. Карта розташування: Україна
Козацька Слобода
Козацька Слобода
Козацька Слобода. Карта розташування: Херсонська область
Козацька Слобода
Козацька Слобода
Мапа
Мапа

CMNS: Козацька Слобода у Вікісховищі

Коза́цька Слобода́ (до 2024 року — Князе-Григорівка) — село в Україні, у Великолепетиській селищній громаді Каховського району Херсонської області.

Населення становить 1583 осіб, кількість дворових господарств — 697 (станом липень 2011 р.).

Географія

[ред. | ред. код]

На південна-західній околиці села річка Каїрка впадає у річку Дніпро (Каховське водосховище).

Історія

[ред. | ред. код]

Російська імперія

[ред. | ред. код]

Село засноване в 1784 році на землях, виділених царським урядом племіннику князя Г. А. Потьомкіна графу А. Н. Самойлову. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища, за 9 км від районного центру. За 3 км від села проходить автодорога Кам'янка-Дніпровська-Каховка-Херсон.

Село довгий час називали Диким полем, тому що територія не була заселеною, а тільки страждала від нападів татарської орди. Село має ще й інші назви — Панські Каїри, Північні Каїри (від слова «кайри» татарського походження, що в перекладі означає «яр», «балка», тому що місцевість в селі порізана балками й ярами).

1797 — власність генерала Рахманова.

В 1822 р. налічувалося 1080 кріпосних жителів, перевезених з Калузької, Харківської, Полтавської та Чернігівської губернії.

Село починало розростатися з Кемегерівки. В селі було 2 кузні. На Болгарській балці знаходився маєток (село було кріпосне). Орендарями тутешніх земель були Райнови та Добрєви, болгари за походженням.

На початку 1861 р. село перейшло у володіння М. Апраксіної, онучці Рахманова, яка жила в Петербурзі та Парижі.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Князь-Григорівської волості, мешкало 1146 осіб, налічувалось 200 дворів, існували православна церква та 6 лавок[2].

20-21 століття

[ред. | ред. код]

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

1 січня 1921 року в селі налічувалося 500 дворів, проживало 3293 людини. Наприкінці 20-30 років почали створювати колгоспи. В селі було 5 колгоспів: ім. Фрунзе, ім. Котовського, ім. Паризької комуни, ім. Леніна та колгосп «Прапор». 1923 року відкрито школу лікнепу, щоб ліквідувати неписьменність серед дорослих. З'явилася електрика, працювала бібліотека.

В 1932—1933 селяни пережили радянський геноцид українців.

16 вересня 1941 р. с. Князе-Григорівку захопили німецькі війська.

На примусові роботи до Німеччини гітлерівці погнали 119 чоловік.

5 лютого 1944 року Князе-Григорівку захопила Червона Армія.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[3]

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Князе-Григорівка на Козацька Слобода. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[4]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2043 особи, з яких 954 чоловіки та 1089 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1944 особи[6].

Мати-героїня:

1.Протасєвич Надія

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 95,27 %
російська 3,29 %
вірменська 1,34 %
білоруська 0,10 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Великолепетиський район. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  4. Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

[ред. | ред. код]