Козацька Слобода (Каховський район) — Вікіпедія
село Козацька Слобода | |
---|---|
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці. | |
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Каховський район |
Тер. громада | Великолепетиська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA65060030040053689 |
Облікова картка | Козацька Слобода |
Основні дані | |
Засноване | 1784 |
Колишня назва | Дике Поле, Панські Каїри, Північні Каїри, Князе-Григорівка |
Населення | 1583 |
Площа | 4,21 км² |
Густота населення | 376,01 осіб/км² |
Поштовий індекс | 74530[1] |
Телефонний код | +380 5543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°6′55″ пн. ш. 33°51′18″ сх. д. / 47.11528° пн. ш. 33.85500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 42 м |
Водойми | річки: Дніпро, Каїрка |
Відстань до обласного центру | 150 км |
Відстань до районного центру | 9 км |
Місцева влада | |
Староста | Андрійовська Тетяна Михайлівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Коза́цька Слобода́ (до 2024 року — Князе-Григорівка) — село в Україні, у Великолепетиській селищній громаді Каховського району Херсонської області.
Населення становить 1583 осіб, кількість дворових господарств — 697 (станом липень 2011 р.).
На південна-західній околиці села річка Каїрка впадає у річку Дніпро (Каховське водосховище).
Село засноване в 1784 році на землях, виділених царським урядом племіннику князя Г. А. Потьомкіна графу А. Н. Самойлову. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища, за 9 км від районного центру. За 3 км від села проходить автодорога Кам'янка-Дніпровська-Каховка-Херсон.
Село довгий час називали Диким полем, тому що територія не була заселеною, а тільки страждала від нападів татарської орди. Село має ще й інші назви — Панські Каїри, Північні Каїри (від слова «кайри» татарського походження, що в перекладі означає «яр», «балка», тому що місцевість в селі порізана балками й ярами).
1797 — власність генерала Рахманова.
В 1822 р. налічувалося 1080 кріпосних жителів, перевезених з Калузької, Харківської, Полтавської та Чернігівської губернії.
Село починало розростатися з Кемегерівки. В селі було 2 кузні. На Болгарській балці знаходився маєток (село було кріпосне). Орендарями тутешніх земель були Райнови та Добрєви, болгари за походженням.
На початку 1861 р. село перейшло у володіння М. Апраксіної, онучці Рахманова, яка жила в Петербурзі та Парижі.
Станом на 1886 рік в селі, центрі Князь-Григорівської волості, мешкало 1146 осіб, налічувалось 200 дворів, існували православна церква та 6 лавок[2].
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
1 січня 1921 року в селі налічувалося 500 дворів, проживало 3293 людини. Наприкінці 20-30 років почали створювати колгоспи. В селі було 5 колгоспів: ім. Фрунзе, ім. Котовського, ім. Паризької комуни, ім. Леніна та колгосп «Прапор». 1923 року відкрито школу лікнепу, щоб ліквідувати неписьменність серед дорослих. З'явилася електрика, працювала бібліотека.
В 1932—1933 селяни пережили радянський геноцид українців.
16 вересня 1941 р. с. Князе-Григорівку захопили німецькі війська.
На примусові роботи до Німеччини гітлерівці погнали 119 чоловік.
5 лютого 1944 року Князе-Григорівку захопила Червона Армія.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[3]
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Князе-Григорівка на Козацька Слобода. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[4]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2043 особи, з яких 954 чоловіки та 1089 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1944 особи[6].
Мати-героїня:
1.Протасєвич Надія
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,27 % |
російська | 3,29 % |
вірменська | 1,34 % |
білоруська | 0,10 % |
- Погода в селі Козацька Слобода [Архівовано 19 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Великолепетиський район. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Великолепетиська ОТГ [Архівовано 4 Вересня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |