Кокуца Іван Іванович — Вікіпедія

Іван Іванович Кокуца
Іван Кокуца (Київ, 2018)
Народився25 лютого 1957(1957-02-25) (67 років)
c. Пелинівка Чернівецького району Вінницької області
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьлітература, журналістика
Alma materКиївський державний університет імені Тараса Шевченка
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

Іва́н Іва́нович Коку́ца (нар. 25 лютого 1957 р., c. Пелинівка Чернівецького району Вінницької області) — український журналіст, редактор, письменник.

Член Національної спілки журналістів України (1983), Національної спілки письменників України (2012).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився на Поділлі в селянській сім'ї. Трудову діяльність розпочав колгоспником (1973—1975). Після строкової служби в армії (1975—1977) вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де здобув вищу освіту (1977—1982).

Працював відповідальним секретарем районної газети «Наддністрянська правда» (м. Могилів-Подільський, 1982—1984). Згодом — кореспондент, відповідальний секретар, заступник редактора, редактор обласної молодіжної газети «Комсомольське плем'я» (з 1991 року — «Панорама», м. Вінниця). У 1995—1996 роках — перший заступник, в. о. генерального директора Вінницької обласної державної телерадіокомпанії, після чого певний час працював заступником головного редактора часопису «За Батьківщину», відповідальним секретарем газети «Подолія». У 1996—1999 роках — завідувач корпункту тижневика «Закон і Бізнес» (м. Київ), потім власкор Українського радіо в Київській області (1999—2008), головний редактор журналу «Вісник податкової служби України» (2006—2010). З 2010 року — пенсіонер.

Від 1990-х років творчо працював як письменник і журналіст, засновник друкованих видань — газет «Фото Правда», «Поштівка».

З 2017-го — голова громадської організації «Моя Отчизна», зареєстрованої в Києві як суб'єкт інформаційної діяльності[1]. Засновник і головний редактор емігрантського радіо «Отчизна».

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) книжок художньої прози різних жанрів.

  • Софія Потоцька: драма на три дії з поетичними відступами / Іван Кокуца, Михайло Каменюк. — К.: ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2004. — 109 с.
  • Вибрані п'єси та оповідання / Іван Кокуца. — К.: ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2006. — 184 с.
  • Крутий спуск. — К. : ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2003. — 80 с.
  • Сліди на Печерську. — К. : ДП ІВЦ ДПА України, 2010. — 591 с. (роман у співавт. з Олександром Дмитруком)
  • Снідало сонце в тумані : поема / І. Кокуца. — Київ : Білоцерківська книжкова фабрика, 2012. — 183 с.
  • Піввогонь. Від народження до початку : [поезії] / Іван Кокуца. — К. : Дніпро, 2012. — 153, [4] с.
  • Втопила корба відро / І. Кокуца. — К. : Агентство «Україна», 2015. — 159 с.
  • Молоко від дикого півня : Повість / І. Кокуца. — К. : Агентство «Україна», 2017. — 192 с.

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Літературна премія Вінницької міської ради «Золота Вежа» (2023) за книжку «Шрам на обличчі сльози»;
  • Вінницька обласна журналістська премія імені Костянтина Гришина;
  • медаль «За врятування потопаючих» (1984).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лисенко В. Кокуца Іван Іванович // Вінниччина журналістська: журналісти нашого краю в засобах масової інформації і не тільки… /авт.-упоряд. В. Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 103—104 : портр.

Посилання

[ред. | ред. код]