Колки (Хмельницький район) — Вікіпедія

село Колки
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Теофіпольська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040450220075017
Облікова картка Колки 
Основні дані
Засноване 1571
Населення 404
Площа 1,787 км²
Густота населення 226,08 осіб/км²
Поштовий індекс 30643
Телефонний код +380 3844
Географічні дані
Географічні координати 49°47′36″ пн. ш. 26°36′8″ сх. д. / 49.79333° пн. ш. 26.60222° сх. д. / 49.79333; 26.60222
Середня висота
над рівнем моря 		301 м
Водойми р. Норка
Місцева влада
Адреса ради 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19
Карта
Колки. Карта розташування: Україна
Колки
Колки
Колки. Карта розташування: Хмельницька область
Колки
Колки
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Колки.

Ко́лки — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.

У 1971 році село Колки було підпорядковано сільраді села Во́лиця-Польова́ Теофіпольського району[1]

Розташоване на півночі району. До 2020 було підпорядковане Олійницькій сільській раді.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше Колки згадуються у документах, зареєстрованих в Кременецьких гродських книгах в 1550 році[2]. Тоді власниками села були брати Олехно і Мартин Краєвскі. Назва села походить від березового гаю на мочаристому грунті.[3]

Вперше згадуються Колки у XVI столітті як маєток князів Заславських, а згодом Острозьких. Декілька разів село грабували татари, вщент знищили його під час козацьких воєн. З кінця XVII століття власником Колок був князь Сангушко, а з 1753 року – поміщики Камінські. Поміщики мали типове господарство – володіли ставом, млином та лісами з ланами.

У середині ХІХ століття Колки мали понад півтисячі мешканців, тут розміщувалася волосна адміністрація, з 1870 року працювала церковнопарафіяльна школа, з 1872 року – державне однокласне училище. Особливою гордістю селян був місцевий храм Св. Миколая. Відомо, що храм існував у 1761 році, згодом на кошти селян у 1793 – 1800 роках побудований був новий – дубовий, на кам’яному фундаменті. У храмі з давніх часів перебувала старовинна ікона Святителя і Чудотворця Миколая, що вважалася чудодійною та притягувала до себе паломників з усієї околиці. На жаль, у 1930-х роках войовничі атеїсти, так само, як й у більшості сусідніх селах, знищили храм.

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі, центрі Колківської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 655 осіб, налічувалось 84 дворових господарства, існувала православна церква, училище, школа, аптека, постоялий будинок й 3 вітряних млини[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 805 осіб (392 чоловічої статі та 413 — жіночої), з яких 729 — православної віри[5].

Колки дали православному світу видатну родину священнослужителів Хотовицьких[6]. Серед них були священики, монахи, ректор духовної семінарії, благочинний, архієпископ, священномученик.

Згадується село Колки і в книзі Теодоровича М. І. "Історико - статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії", том 4 (Староконстантиновский уезд)[7]. Так, в книзі зазначено наступне:

Колки знаходяться при двох невеликих ставках, на горбистій місцевості, по якій протікають струмки, що беруть свій початок з джерел. На протоці струмків влаштовано п'ять загат і декілька колодязів, з яких селяни беруть воду для себе та своєї худоби. На північний захід села місцевість називається Чорні лози, хоча в дійсності там немає лоз, а лише вироблене поле. На південь від села місцевість називають Глибока долина. Місцевість на північ села називається Кути, а на схід — Березина. На схід від села розташований дубовий ліс, який належить поміщику і церкві. Біля села пролягає Староконстантинівський поштовий тракт, по якому в 1859 році проїжджав імператор Олександр ІІ і зупинявся в Колківській корчмі.

Сільські дороги зручні, чорноземи родючі, клімат здоровий та не стимулює розвиток хвороб.

Село це межує на півночі з с. Волиця, на сході з с. Корчівка і с. Ординці, на півдні з Василівкою Ординецького приходу та заході з Олійниками.

В селі Колках церква на честь Святителя і Чудотворця Миколая. Будова закладена 27 серпня 1793 року, добудована 1800 року та освячена 15 жовтня 1800 року Кременецьким Протоієереєм Громачевським з дозволу Варлаама - Єпископа Волинського і Житомирського. Особливе місце в церкві займала ікона Святого Миколая Чудотворця. На іконі Святий зображений у весь ріст, ікона закривається шатою - іконою перенесення мощей св. Миколая - це дуже старовинна ікона, яка була ще у старому храмі і перенесена у новий. В 1867 році ікона оздоблена дорогою срібною ризою, зроблена на церковні кошти. Ікона ця писана на полотні, висота її 1 ціла і 1/4 аршина, а ширина 3/4 аршина. Є на іконі і сережки срібні, і взагалі металічні і воскові зображення, але коли і ким пожертовані невідомо. Частина цих срібних привісок приладнована до ризи. Здавна ця ікона вважалась чудотворною.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.[8]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району.[9]

З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році в селі функціонує волонтерський центр.[10]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Члек Роман—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Во́лиця-Польова́, стор. 549 у: Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
  2. ↑ Кременецький гродський суд, м. Кременець Волинського воєводства, 1543–1706, 1789 // Центральний державний історичний архів України, м. Київ, фонд 21
  3. ↑ Коротка історична довідка про населені пункти громади | Теофіпольська селищна рада Хмельницький район, Хмельницька область. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 липня 2022.
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-22. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. ↑ Сергій Єсюнін. Село Колки – батьківщина священиків // «Незалежні регіональні видавці України», 6 липня 2010
  7. ↑ Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. ‒ Т. 4: Староконстантиновский уезд / Составил Н. И. Теодорович. ‒ Почаев, 1899. ‒ 934 с.
  8. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  9. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. ↑ Волонтери села Колки. Гартовані ч.292 (укр.), процитовано 11 грудня 2023
  11. ↑ Ще одним воїном Небесного Легіону став 31-річний житель села Колки Роман Члек. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 27 грудня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колки_(Хмельницький_район)&oldid=41477235