Коль Антон Миколайович — Вікіпедія

Антон Коль
Загальна інформація
Прізвиська	Коль-Король
Національність	український єврей
Громадянство	Україна
Місце проживання	Дніпродзержинськ
Народження	1 червня 1990(1990-06-01) (34 роки) Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР
Зріст	157 см
Вага	60 кг
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	плавання
Спортивне звання
Клуб	«Інваспорт»
Тренери	Вдовиченко Г. А.
Участь і здобутки
Паралімпійські ігри	XV літні Паралімпійські ігри XVI літні Паралімпійські ігри XVII літні Паралімпійські ігри
Нагороди Спортивні медалі Представник  Україна Плавання Паралімпійські ігри Срібло Токіо 2020 100 м на спині (S1) Срібло Париж 2024 100 метрів на спині S1 Бронза Ріо-де-Жанейро 2016 100 м на спині (S1) Бронза Ріо-де-Жанейро 2016 50 м на спині (S1) Бронза Париж 2024 50 метрів на спині S1
Коль Антон Миколайович у Вікісховищі

Антон Миколайович Коль (1 червня 1990, Нікополь) — український плавець та архітектор, призер Літніх Паралімпійських ігор. Майстер спорту України міжнародного класу. Призер Паралімпійських ігор 2016, 2020 та 2024 років (50 м та 100 м на спині, категорія S1). Срібний та бронзовий призер чемпіонату світу 2013 та чемпіонату Європи 2014 року. Дворазовий срібний призер чемпіонату світу 2015 року. Триразовий бронзовий призер (200 м вільним стилем, 100 м на спині, 50 м на спині) чемпіонату Європи 2016 року. Повний кавалер українського ордена «За мужність».

Народився 1 червня 1990 в місті Нікополь зі вродженою вадою опорно-рухового апарату. До січня 1995 року жив із батьками та дідусем, та потім вони від нього відмовилися. До 1 червня 1995 жив у будинку для малюків з обмеженими фізичними можливостями, потім у зв'язку з дорослішанням хлопчика перевели до дитбудинку. Там він почав малювати, ліпити, вчити англійську мову, вчитися рахувати, читати і писати. З травня 2008 по грудень 2013 жив у будинку престарілих. Того самого року, коли Коль там оселився, його групу повели у басейн. Майбутнього паралімпійця списали, бо він 4 рази тонув, а тренери не могли навчити плавати. 15 липня 2009 року Антон Коль плив на катамарані й мало не потонув, але зміг поплисти.

За п'ять місяців до випуску з будинку перестарілих він почав розводити й продавати собак. 2014 року отримав диплом архітектора, декілька років працював у цій сфері. Декілька будинків у Дніпрі побудовані за проектами Антона^[1].

Займається плаванням у Дніпропетровському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт». Користується кріслом колісним.

• Орден «За мужність» I ст. (18 вересня 2024) — За досягнення високих спортивних результатів на ХVІІ літніх Паралімпійських іграх у місті Парижі (Французька Республіка), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України^[2]
• Орден «За мужність» II ст. (16 вересня 2021) — За значний особистий внесок у розвиток паралімпійського руху, досягнення високих спортивних результатів на XVI літніх Паралімпійських іграх у місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України^[3]
• Орден «За мужність» III ст. (4 жовтня 2016) — За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України^[4]

• 2016: Всесвітні ігри (UA:Перший)
• 2017: «Сюрприз, сюрприз» з Машею Єфросініною (СТБ) — 27 жовтня 2017 на телепередачі знайшлися батьки й дідусь Антона Коля.

• Україна на літніх Паралімпійських іграх 2016
• Україна на літніх Паралімпійських іграх 2020
• Україна на літніх Паралімпійських іграх 2024

• Інформація на сайті Національного комітету спорту інвалідів України [Архівовано 5 червня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про українського плавця чи плавчиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.