Коль Антон Миколайович — Вікіпедія
Антон Коль | |||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||
Прізвиська | Коль-Король | ||||||||||||||||||||||||||
Національність | український єврей | ||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | ||||||||||||||||||||||||||
Місце проживання | Дніпродзержинськ | ||||||||||||||||||||||||||
Народження | 1 червня 1990 (34 роки) Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 157 см | ||||||||||||||||||||||||||
Вага | 60 кг | ||||||||||||||||||||||||||
Спорт | |||||||||||||||||||||||||||
Країна | Україна | ||||||||||||||||||||||||||
Вид спорту | плавання | ||||||||||||||||||||||||||
Спортивне звання | |||||||||||||||||||||||||||
Клуб | «Інваспорт» | ||||||||||||||||||||||||||
Тренери | Вдовиченко Г. А. | ||||||||||||||||||||||||||
Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||
Паралімпійські ігри | XV літні Паралімпійські ігри | ||||||||||||||||||||||||||
Нагороди
| |||||||||||||||||||||||||||
Коль Антон Миколайович у Вікісховищі |
Антон Миколайович Коль (1 червня 1990, Нікополь) — український плавець, призер Літніх Паралімпійських ігор. Майстер спорту України міжнародного класу. Бронзовий призер Паралімпійських ігор 2016 у Ріо-де-Жанейро (50 м на спині, категорія S1 і 100 м на спині, категорія S1). Срібний та бронзовий призер чемпіонату світу 2013 та чемпіонату Європи 2014 року. Дворазовий срібний призер чемпіонату світу 2015 року. Триразовий бронзовий призер (200 м вільним стилем, 100 м на спині, 50 м на спині) чемпіонату Європи 2016 року.
Народився 1 червня 1990 в місті Нікополь зі вродженою вадою опорно-рухового апарату. До січня 1995 року жив із батьками та дідусем, та потім вони від нього відмовилися. До 1 червня 1995 жив у будинку для малюків з обмеженими фізичними можливостями, потім у зв'язку з дорослішанням хлопчика перевели до дитбудинку. Там він почав малювати, ліпити, вчити англійську мову, вчитися рахувати, читати і писати. З травня 2008 по грудень 2013 жив у будинку престарілих. Того самого року, коли Коль там оселився, його групу повели у басейн. Майбутнього паралімпійця списали, бо він 4 рази тонув, а тренери не могли навчити плавати. 15 липня 2009 року Антон Коль плив на катамарані й мало не потонув, але зміг поплисти.
За п'ять місяців до випуску з будинку перестарілих він почав розводити й продавати собак. 2014 року отримав диплом архітектора, декілька років працював у цій сфері. Декілька будинків у Дніпрі побудовані за проектами Антона[1].
Займається плаванням у Дніпропетровському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт». Користується кріслом колісним.
- Орден «За мужність» III ст. (4 жовтня 2016) — За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[2]
- 2016: Всесвітні ігри (UA:Перший)
- 2017: «Сюрприз, сюрприз» з Машею Єфросініною (СТБ) — 27 жовтня 2017 на телепередачі знайшлися батьки й дідусь Антона Коля.
- Інформація на сайті Національного комітету спорту інвалідів України [Архівовано 5 червня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Антон Коль: жити захотілось і я поплив. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
- ↑ Указ Президента України № 430/2016 від 4 жовтня 2016 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 6 жовтня 2016.
Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського плавця чи плавчиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |