Коліматор — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (28 травня 2024)

Коліматор — пристрій для отримання паралельних пучків променів або часток.

Коліматор (англ. collimator) — оптичний прилад, що використовується для створення пучка паралельних променів при лабораторних дослідженнях зорових труб і кутомірних приладів. Коліматор складається з довгофокусного об'єктива, тест-об'єктива, встановленого в його фокальній площині, і освітлювального пристрою.

Колімаційна площина — площина, перпендикулярна до горизонтальної осі обертання візирної труби маркшейдерського чи геодезичного приладу, що проходить через точку перетину горизонтальної осі з лінією візування чи з її продовженням у просторі предметів (у ламаних візирних трубах).

Колімаційна похибка — кут між колімаційною площиною і візирною лінією зорової труби; виявляється при вимірі горизонтальних напрямків на візирні цілі чи горизонтальних кутів між цілями, що знаходяться на різних висотах.

• Автоколіматор
• Рефлекторний приціл

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.