French
DeutschКомандер (Велика Британія) — Вікіпедія
Командер (англ. Cdr) — військове звання старшого офіцерського складу Королівських ВМС Великої Британії. Воно йде перед звання капітан та після звання лейтенант-командер. Офіцери які мають молодше звання лейтенанта-командера не вважаються командерами.
Звання (спочатку майстер-та-командир англ. master and commander)[1] з'явилось приблизно у 1670 коли потрібно було виокремити офіцерів які командували більшими кораблями ніж ті якими командували лейтенанти, але меншими ніж ті на які призначалися пост-капітани або (приблизно у 1770) сейлінг-майстри які командували навігацією.[2] Зазвичай це були шлюпи на 20 або менше гармат, брандери, шпитальні судна та транспорти.[3] Командири цих суден були відповідальні за навігацію і бойові дії, а тому називалися мастер та командер.
До 1750 звання вважали найвищим званням яке можна було отримати без патронажу, особливо ті яких висунули з числа команди.[4] На відміну від тих хто мав меценатів або родинні зв'язки і проводили лише номінальний час на посаді мастера та командера шлюпа перед тим як отримати звання пост-капітана. З 1718 почали вести записи у військово-морському списку офіцерських призначень майстрів або командером для визначення стажу для подальшого просунення по службі, але існує мало доказів, що це робили насправді.[3]
Наприкінці вісімнадцятого століття звання стало більш офіційний етап служби зайнявши місце між званнями лейтенанта і капітана. У Королівському флоті скоротили 'мастер і командер' до командер у 1794;[5] проте, термін 'мастер і командер' ще продовжували використовувати (неофіційно) протягом кількох років.[6]
Звання набуло популярності під час наполеонівських воєн, у результаті звання отримали велика кількість осіб; у 1812 у військово-морському списку записано 586 командерів у той час як було лише 168 кораблів. Командери без кораблів залишалися на берегу і отримували половину платні, з мінімальними шансами кар'єрного росту. Ця проблема була вирішена у 1827 з призначенням командеров на посаду старших офіцерів (помічників капітана) на великих кораблях.[7]:98
У XX-ому та XXI-ому століттях звання отримало кодування НАТО — OF-4, що дорівнює армійському званню підполковника.
Звання командер є старшим за лейтенант-командера, але підпорядковується капітану. Командер може командувати фрегатом, есмінцем, субмариною, авіазагоном або береговою установкою, або нести службу у штабі. Колись це звання дорівнювало армійському майору,[8] зараз воно дорівнює підполковнику у британській армії або вінг-командеру у Королівських ВПС. Звання вінг-командера походить від звання командера через використання останнього під час Першої світової війни у Королівських морських повітряних силах.
Відзнакою командера є три золотих смужки з петлею на верхній смужці.[9]
- ↑ Детальніше: «Master and Commander[en]», Patrick O'Brian[en]
- ↑ Rodger, N. A. M. (2001). Commissioned officers' careers in the Royal Navy, 1690–1815. Journal for Maritime Research. 3 (1): 88—89. doi:10.1080/21533369.2001.9668314.
- ↑ а б Baugh, Daniel A. (1965). British Naval Administration in the Age of Walpole. Princeton University Press. ISBN 978-0691051079. OCLC 729683642.
- ↑ Rodger, 2001, с. 88—89.
- ↑ Hickox, Rex (2005). All You Wanted to Know about 18th Century Royal Navy: Medical Terms, Expressions and Trivia. Bentonville, Arkansas: Rex Publishing. с. 30. ISBN 978-1-4116-3057-4. Архів оригіналу за 1 Травня 2016. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Why is the Colonel called a 'Kernal?'. Naval Historical Center. 1998. Архів оригіналу за 24 лютого 2011.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Lavery, Brian (2012). Nelson's Navy: The Ships, Men and Organisation, 1793-1815. Naval Institute Press. ISBN 9781591146124.
- ↑ The Royal Kalendar, and Court and City Register for England, Scotland, Ireland and the Colonies. London: Oxford University. 1835. с. 148. Архів оригіналу за 20 Травня 2016. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Uniforms and Badges of Rank at Royal Navy website. Архів оригіналу за 27 January 2009. Процитовано 7 вересня 2015.
