Конг: Острів Черепа — Вікіпедія

Конг: Острів Черепа
Kong: Skull Island
Локалізований український постер
ЖанрПригоди
Фентезі
Екшн
РежисерДжордан Вот-Робертс
ПродюсерДжон Дж. Джашні
Мері Перент
Томас Тулл
СценаристМакс Боренштейн
Дерек Конноллі
Джон Гейтінс
Ден Ґілрой
На основі«Кінг-Конг»
Меріана Купера
Едгара Воллеса
У головних
ролях
Том Гіддлстон
Брі Ларсон
Джейсон Мітчелл
Тобі Кеббелл
ОператорЛаррі Фонг
КомпозиторГенрі Джекмен
МонтажБоб Муравський
Річард Пірсон
Крістіан Вагнер
КінокомпаніяLegendary Pictures
Дистриб'юторKinomania
Тривалість118 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2017
Дата виходу9 березня 2017 (Україна)
Кошторис$190 000 000
Касові збори$492,929,572[1]
IMDbID 3731562
ПопереднійҐодзілла
НаступнийҐодзілла ІІ: Король монстрів
warnerbros.com/movies/kong-skull-island
CMNS: Конг: Острів Черепа у Вікісховищі

«Конг: О́стрів Че́репа» (англ. Kong: Skull Island) — американський пригодницький фільм-фентезі, знятий Джорданом Вот-Робертсом. Він є перезапуском франшизи про Кінг-Конга, а також другим фільмом у серії «Ґодзілла—Конг». Прем'єра стрічки в Україні відбулася 9 березня 2017 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У 1944 році американський пілот Генк Марлоу сходиться у двобої з японцем Генпеєм Ікарі на острові десь у Тихому океані. Їхню сутичку перериває поява величезної мавпи.

У 1973 на цей острів, ще офіційно не відкритий, споряджається експедиція. Він знаний як місце, де зникло багато літаків і кораблів, за що був прозваний Островом Черепа. Після безлічі безрезультатних спроб геолог Білл Ранда переконує сенатора Вілліса, що на острові можуть бути невідомі види тварин і рослин та корисні копалини. Невдовзі над островом пролетить радянський супутник, тож американці мають нагоду заявити права на острів. Ранда, а також його помічники Г'юстон Брукс і Лін Сан приєднуються до експедиції, а полковник Престон Паккард надає охорону. Ранда наймає і досвідченого слідопита Джеймса Конрада та фотографа Мейсон Вівер.

Коли судно з дослідниками наближається до мети, навколо острова виявляється постійний штормовий фронт. Капітан експедиції Віктор Нівес відмовляються вести крізь нього корабель і крізь шторм вирушають вертольоти. Дослідники домовляються зустрітися на узбережжі, де через три дні їх повинен забрати корабель. До того часу через шторм вони не матимуть жодного зв'язку з зовнішнім світом. Військові скидають з вертольотів сейсмічні заряди, щоб отримати дані про внутрішню будову острова. Тоді вертольоти збиває величезна мавпа, а вцілілі солдати й учені ховаються в джунглях.

Вцілілі стикаються з величезним буйволом і фрином. Тоді Ранда повідомляє членам експедиції, що їх найняла організація «Монарх» для пошуку чудовиськ. Інша група тим часом виявляє стародавні руїни та плем'я аборигенів. Серед тих виявляється Генк Марлоу, котрий вже 29 років живе на острові. Марлоу пояснює, що аборигени живуть в суспільстві без злочинів та приватної власності. Він показує храм, облаштований в залишках розбитого корабля, де пояснює, що мавпа — Конг, захищає аборигенів від рептилій черепоїдів, які населяють підземні тунелі. Вибухи бомб роздратували черепоїдів і є загроза, що прокинеться їхній ватажок — Великий. Марлоу веде гостей до складеного з уламків човна, яким можна покинути острів.

Мейсон допомагає пораненому буйволу і Конг не чіпає її. Марлоу та інші лагодять човен і вирушають на північ острова. Вдається зв'язатися з групою Паккарда, але тут нападають хижі птерозаври, вбиваючи Нівеса. Паккард і його солдати возз'єднуються з рештою, проте Паккард наполягає на тому, що, перш ніж продовжити шлях по річці, загін повинен знайти Чапмена. Вони заходять на територію черепоїдів, де рептилії лишають останки своїх жертв. Один з черепоїдів відригує череп Чапмена. Ранда і кілька солдатів гинуть через рептилій та вибух природних газів. Зрештою вдається підірвати газ, убивши черепоїда. Засліплений люттю Паккард обіцяє вбити Конга перед тим, як покинути острів.

Паккард разом з Вудвордом та іншими солдатами знаходять загублені боєприпаси, в той час як решта вирушають до човна. Там Конрад, Вівер і Марлоу залишають вчених, а самі повертаються до Паккарда, щоб завадити йому вбити Конга. Солдати, втративши Вудворда, заманюють Конга в пастку та приголомшують його, після чого збираються спалити мавпу напалмом. Конрад, Вівер і Марлоу намагаються переконати солдатів не вбивати Конга, інакше черепоїдів ніщо не стримуватиме. Конг приходить до тями та вбиває Паккарда, решта, скориставшись нагодою, тікають.

Тим часом прокидається Великий, який нападає на Конга і долає його, проте відволікається на людей. Вцілілі досягають човна, Великий переслідує їх, але Конг підводиться та атакує рептилію. Озброївшись ланцюгом та гребним гвинтом, Конг врешті вбиває істоту, але й сам зазнає багатьох поранень. Наостанок він витягає з води Вівер і вирушає вглиб острова, поглянувши услід човну. Вцілілі клянуться не розповідати нікому про острів і те, що вони тут побачили.

На початку титрів Марлоу, повернувшись додому, зустрічає своїх дружину та сина. В сцені після титрів Конрада й Вівер затримує «Монарх». Брукс і Лін повідомляють, що Конг — не єдина велетенська істота. Як свідчать стародавні наскельні малюнки, ще є Ґодзілла, Родан, Мотра і Кінг Гідора.

У ролях

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Знімання фільму почали 19 жовтня 2015 року і закінчили 18 березня 2016 року[2].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій «Конг: Острів Черепа»[3]
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
Премія «Оскар» 4.03.2018 Найкращі візуальні ефекти Конг: Острів Черепа Номінація [4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ‘Kong: Skull Island’ spotted filming at Kualoa Ranch in Hawaii (англ.) . onlocationvacations.com. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 30 червня 2016.
  3. Нагороди та номінації фільму Конг: Острів Черепа на сайті IMDb (англ.)
  4. Оголошено номінантів на «Оскар-2018». Повний перелік. Детектор медіа. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 24.01.2018. Процитовано 24.01.2018.

Посилання

[ред. | ред. код]