Конкремент — Вікіпедія

Жовчні камені, всі вилучені у одного хворого. Масштаб сітки 1 мм.

Конкреме́нт чи камінь (лат. concrementum, calculus) — тверде тіло, що утворюється в організмі з солей та колоїдних речовин внаслідок порушення обміну речовин. Утворення каменів називається літіа́з чи кам'яна хвороба (лат. lithiasis).

Причини

[ред. | ред. код]
  • Внаслідок надлишку мінеральних солей: наприклад, підвищений рівень кальцію (гіперкальціємія) може спричинити сечокам'яну хворобу, харчові чинники впливають на розвиток жовчнокам'яної хвороби.
  • Місцеві чинники, такі як діяльність бактерій (у випадку ниркових каменів) чи сповільнений рух рідини (що є можливим поясненням більшості випадків літіазу в слинних протоках піднижньощелепної залози).
  • Ентероліти є типом каменів, що трапляються в шлунково-кишковому тракті тварин (переважно жуйних) і людей, і можуть складатися з неорганічних і органічних речовин.
  • Безоар, що трапляється в шлунку й кишечнику копитних, найчастіше за все складається з волосся. Він може стати осередком ентероліта.

Оксалат кальцію є звичайним типом солей при нирковокам'яній хворобі. На другому місці за поширеністю стоять солі сечової кислоти (урати), окрім того, дослідження in vitro показали, що камені з уратів здатні посилювати утворення каменів з оксалату кальцію[1].

Лікування

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Grases F.; Sanchis P.; Isern B.; Perelló J.; Costa-Bauzá A. (2007). Uric Acid as Inducer of Calcium Oxalate Crystal Development. Scandinavian Journal of Urology and Nephrology. 41 (1): 26—31. doi:10.1080/00365590600831571. PMID 17366099.

Посилання

[ред. | ред. код]