Конні Бріттон — Вікіпедія

Конні Бріттон
англ. Constance Elaine Womack
Ім'я при народженніангл. Constance Elaine Britton
Народилася6 березня 1967(1967-03-06)[3] (57 років)
Бостон, США
Громадянство США
Діяльністьакторка, телепродюсерка, співачка, телеакторка, акторка театру, кіноакторка, акторка озвучення
Alma materДартмутський коледж, Neighborhood Playhouse School of the Theatred і E. C. Glass High Schoold
Роки діяльності1995 — тепер. час
У шлюбі зJohn Brittond
IMDbnm0110168
Нагороди та премії
CMNS: Конні Бріттон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бріттон.

Констанс Елейн (Конні) Бріттон (англ. Constance Elaine ‘Connie’ Britton, до шлюбу Вомак (англ. Womack); нар. 6 березня 1967, Бостон, Массачусетс, США) — американська акторка, співачка і продюсерка.

Здобула популярність після ролі Ніккі Фабер у комедійному серіалі каналу ABC «Спін-Сіті» (1996—2000).

З 2006 по 2011 рік вона грала роль Тамі Тейлор у драматичному телесеріалі NBC «Нічні вогні п'ятниці»[4], яка принесла їй визнання критиків і дві номінації на премію «Еммі» в категорії «Найкраща акторка драматичного серіалу». У 2011 році Бріттон зіграла роль Вів'єн Гармон у серіалі FX «Американська історія жахів», за яку вона була також номінована на премію «Еммі».[5]

На великому екрані відома ролями у фільмах «Брати Макмаллен», «У променях слави», «Жінки в біді» і «Кошмар на вулиці В'язів».

З 2012 по 2018 рік виконувала головну роль Рейни Джеймс у музично-драматичному серіалі ABC «Нешвілл», за яку була номінована на премії «Золотий глобус» і «Еммі».[6]

У 2018-2019 роках зіграла роль Дебри Ньюелл у драматичному кримінальному серіалі «Брудний Джон», за яку знову була номінована на «Золотий глобус». Також від 2018 року виконує одну із головних ролей, оператора служби порятунку Еббі Кларк, в серіалі «9-1-1».

У 2014 році стала послом доброї волі ООН.[7][8]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Бріттон використовує своє заміжнє ім'я як сценічний псевдонім. Вона зустріла інвестиційного банкіра Джона Бріттона в Alpha Delta House Дартмутського коледжу. Вони разом переїхали на Мангеттен у 1989 році, одружилися 5 жовтня 1991 року та розлучилися в 1995 році.

Перебуваючи в Дартмуті наприкінці 1980-х років, Бріттон вивчала китайську мову та жила влітку в Пекіні з майбутнім сенатором США Кірстен Гіллібранд. У 2012 році в інтерв’ю телеканалу NPR Бріттон сказала про свій досвід: «Я завжди хотіла бути акторкою. Але коли я пішла до коледжу, мені потрібно було виконати вимогу щодо знання мови, тому я подумала, що було б дуже круто робити це, розмовляючи китайською. Сьогодні мій спів кращий, ніж мій китайський».

У листопаді 2011 року Бріттон всиновила сина з Ефіопії[9].

У 2012 році, підписавши контракт роль у музичній драмі ABC/CMT «Нешвілл» Бріттон переїхала до Нешвілла, штат Теннессі.

У січні 2023 року Бріттон підтвердила трирічні стосунки з телевізійним продюсером Девідом Віндзором[10].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1995 ф Брати Макмаллени The Brothers McMullen Моллі Макмаллен
1998 ф Не озирайся назад No Looking Back Келлі
2001 ф Одноокий король One Eyed King Хелен Рейлі
2001 ф Авантюра The Next Big Thing Кейт Кроулі
2004 ф Looking for Kitty Марсі Петрачеллі
2004 ф У променях слави Friday Night Lights Шерон Гейнс
2005 ф Special Ed Еббі
2005 ф The Life Coach Конні
2006 ф The Lather Effect Валінда
2006 ф Остання зима The Last Winter Еббі Селлерс
2009 ф Жінка в біді Women in Trouble Доріс Хантер
2010 ф Кошмар на вулиці В'язів A Nightmare on Elm Street доктор Гвендолін Холбрук
2011 ф Концепція Conception Глорія
2012 кф Wing It Parenthood Шарон Шошоннесі
2012 ф Шукаю друга на кінець світу Seeking a Friend for the End of the World Діана
2012 ф The Fitzgerald Family Christmas Нора Фіцджеральд
2013 ф Ангели співають Angels Sing Сьюзен Уокер
2013 ф З ким переспати?!! The To Do List Джин Кларк
2014 ф This Is Where I Leave You Трейсі Салліван
2015 ф Я, Ерл і та, що помирає Me and Earl and the Dying Girl Марла Гейнс
2015 ф Ультраамериканці American Ultra Вікторія Лассетер
2017 ф Беатріс за вечерею Beatriz at Dinner Кеті
2017 ф Професор Марстон і Диво-жінки Professor Marston and the Wonder Women Джозетт Франк
2018 ф The Land of Steady Habits Барбара
2019 ф Мустанґ The Mustang психолог
2019 ф Сенсація Bombshell Бет Ейлс
2020 ф Перспективна дівчина Promising Young Woman Елізабет Уокер
2020 ф Джо Белл Joe Bell Лола Белл
2022 ф 892 892 Ліза Ларсон
2022 ф Найщасливіша дівчина на світі Luckiest Girl Alive Діна

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1995—1996 с Еллен Ellen Хізер
1995 с Шпильки і голки Pins and Needles Кеммі Барбаш
1996 тф Зворотня відмовка Escape Clause Леслі Буллард
1996—2000 с Спін-Сіті Spin City Ніккі Фабер
1998 с Купідон Cupid Мадлен
2000—2001 с Утікач The Fugitive Меґі Кімбл Юм
2001 с Західне крило The West Wing Конні Тейт
2001 тф Історія Ширлі Темпл Child Star: The Story of Shirley Temple Гертруда Темпл
2003 с Загублені в будинку Lost at Home Рейчел Девіс
2005 с Перехідний вік Life as We Know It Діанна
2006 с 24 24 Діана Хакслі
2006—2011 с Нічні вогні п'ятниці Friday Night Lights Тамі Тейлор
2011 с Американська історія жаху: Будинок-убивця American Horror Story: Murder House Вів'єн Гармон
2012—2018 с Нешвілл Nashville Рейна Джеймс
2013 с П'яна історія Drunk History Патрісія Шахін
2014 с Сім'янин Family Guy у ролі самої себе
2016 с Американська історія злочинів American Crime Story Фей Реснік
2017 с Американський тато! American Dad! у ролі самої себе
2017—2019 с СМІЛФ SMILF Еллі
2018—2020 с 9-1-1 9-1-1 Еббі Кларк
2018 с Американська історія жаху: Апокаліпсис American Horror Story: Apocalypse Вів'єн Гармон
2018 с Брудний Джон Dirty John Дебра Ньюелл
2021 с Білий лотос The White Lotus Ніколь Моссбахер
2023 с Милий Едварде Dear Edward Ді Ді

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Золотий глобус 2013 Найкраща жіноча роль у телесеріалі — драма Нешвілл Номінація
2019 Найкраща жіноча роль мінісеріалу або телефільму Брудний Джон Номінація
Еммі 2010 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Нічні вогні п'ятниці Номінація
2011 Номінація
2012 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Американська історія жаху: Будинок-убивця Номінація
2013 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Нешвілл Номінація
2022 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі Білий лотос Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2020 Найкращий акторський склад в ігровому кіно Сенсація Номінація
Супутник 2010 Найкраща жіноча роль у телесеріалі — драма Нічні вогні п'ятниці Перемога
2011 Номінація
2012 Нешвілл Номінація
Кінопремія «Вибір критиків» 2020 Найкращий акторський склад у кіно Сенсація Номінація
Вибір телевізійних критиків 2011 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Нічні вогні п'ятниці Номінація
2019 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Брудний Джон Номінація
Премія Асоціації телевізійних критиків 2007 Індивідуальні досягнення в драмі Нічні вогні п'ятниці Номінація
2008 Номінація
HCA TV Awards 2022 Найкраща акторка другого плану в мінісеріалі або телефільмі Білий лотос Номінація
Готем 2007 Найкращий акторський склад Остання зима Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ TV.com — 2005.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1014006694 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Connie Britton - Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 29 листопада 2022.
  5. ↑ 'American Horror Story' Earns 17 Emmy Nominations. HuffPost (англ.). 19 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2022.
  6. ↑ staff, T. H. R.; staff, T. H. R. (13 грудня 2012). Golden Globe Nominations: ‘Lincoln’ Leads With 7, ‘Game Change’ Tops TV. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 29 листопада 2022.
  7. ↑ Connie Britton Named U.N. Goodwill Ambassador. TVGuide.com (англ.). Процитовано 29 листопада 2022.
  8. ↑ Connie Britton Named UN Goodwill Ambassador. E! Online. 3 квітня 2014. Процитовано 29 листопада 2022.
  9. ↑ Connie Britton Adopts a Baby Boy from Ethiopia. People.com (англ.). Процитовано 15 листопада 2024.
  10. ↑ Macke, Johnni (31 січня 2023). Inside Connie Britton's 3-Year Romance With David Windsor. Us Weekly (амер.). Процитовано 15 листопада 2024.


Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Конні_Бріттон