Континентальні штати — Вікіпедія

Континентальні штати (англ. Continental United States, U.S. Mainland), також Суміжні штати (англ. Contiguous United States, CONUS), іноді Нижні 48 (англ. Lower 48)  — територія США, що охоплює 48 штатів та Федеральний округ Колумбія.

Територія континентальних штатів розташована на Американському континенті, на заході омивається Тихим океаном, на сході — Атлантичним, з півночі — межує з Канадою, включаючи район Великих озер. На півдні в західній частині проходить сухопутний кордон з Мексикою, на сході обмежені Мексиканською затокою.

Зовні континентальні штати нагадують витягнутий з заходу на схід прямокутник.

До 1959 року всі штати країни перебували на континенті. У континентальні Штати не входять Аляска (хоча й розташовується на материку) та Гаваї, а також Острівні території США. До цих територій часто застосовується термін Outside (зовнішня територія).

Континентальні штати займають територію 7,664 млн км², що становить 83,65 % загальної площі країни. При цьому населення штатів становить 306,675 млн жителів (99,33 %).^[1]

Це незавершена стаття з географії США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.