Кончита Мартінес — Вікіпедія

Кончита Мартінес Бернат
ГромадянствоІспанія Іспанія
Місце проживанняБарселона
Дата народження16 квітня 1972(1972-04-16) (52 роки)
Місце народженняМонсон
Зріст173 см
Вага59 кг
Початок кар'єри1988
Завершення кар'єри2006
Робоча рукаправа
Бекхендодноручний
Призові, USD11 527 977

Одиночний розряд

Матчів в/п739–297
Титулів33 WTA, 3 ITF
Найвища позиція2 (30 жовтня 1995)
Мейджори
АвстраліяФ (1998)
Ролан ГарросФ (2000)
ВімблдонП (1994)
СШАПФ (1995, 1996)

Парний розряд

Матчів в/п414–232
Титулів13 WTA, 2 ITF
Найвища позиція7 (11 січня 1993)
Мейджори
АвстраліяПФ (1998, 2002)
Ролан ГарросФ (1992, 2001)
ВімблдонЧФ (1995, 2003)
СШАSF (2005)
Інші парні турніри
Олімпіада2 Барселона
2 Афіни
3 Атланта
Востаннє картку оновлено: («Завершив виступи», подробиці нижче)

Кончита Мартінес Бернат (ісп. Conchita Martínez Bernat, 16 квітня 1972) — іспанська тенісистка, перша іспанка, що зуміла виграти Вімблдонський турнір, олімпійська медалістка, багаторазова переможниця Кубку Федерації в складі іспанської команди, капітан збірних Іспанії у Фед Кап та Кубку Девіса.

Вімблдонський успіх прийшов до Мартінес у 1994-му, коли вона перемогла в фіналі Мартіну Навратілову. Крім того, вона двічі грала в фіналах турнірів Великого шлему.

Мартінес вигравала олімпійські медалі тричі, усі три рази в жіночих парних змаганнях: срібло разом із Аранчою Санчес-Вікаріо на Барселонській Олімпіаді, бронзу, разом із Санчес-Вікаріо в Атланті, срібло разом із Вірхінією Руано Паскуаль в Афінах.

У світовому рейтингу Мартінес досягала другої сходинки (1995). Упродовж 9-ти років вона завершувала сезон у чільній десятці.

Виступаючи за Іспанію, Мартінес п'ять разів вигравала Кубок Федерації. Станом на 2017 рік вона є капітаном не тільки жіночої збірної Іспанії на Фед Кап, а й чоловічої — у Кубку Девіса.

Стиль гри

[ред. | ред. код]

Мартінес була впертим гравцем задньої лінії та вигравала матчі збиваючи супротивниць із ритму зміною обертання, швидкості, глибини, висоти та кута ударів. У неї був сильний одноручний бекхенд, з форхенду вона використовувала сильно закручені топспіни, а з бекгенду — повільніші топспіни та підтинання[1][2]. Характерним для неї ударом був глибокий, високий форхенд, що мав на меті змусили супротивницю відбивати з глибини корту м'яч, який підстрибував на висоту плеча[3][4]. Вона відома тим, що багато часу й енергії тратила на отримання м'яча, яким виграла попереднє очко, щоб знову ним подавати, а це дуже дратувало супротивниць[5].


Посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. John Barrett, ред. (2001). ITF World of Tennis 2001. London: HarperCollins. с. 346—349. ISBN 9780007111299.
  2. Collins, Bud (2010). The Bud Collins History of Tennis (вид. 2nd). [New York]: New Chapter Press. с. 699. ISBN 978-0942257700.
  3. Hodgkinson, Mark (2015). Game, Set and Match: Secret Weapons of the World's Top Tennis Players. London: Bloomsbury Sport. с. 32. ISBN 978-1472905772.
  4. 20 Conchita Martinez. BBC Sport. 19 травня 2004. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 3 липня 2017.
  5. Clarey, Christopher (21 червня 2008). Strange Habits of Successful Tennis Players. The New York Times. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 3 липня 2017.