Коробчук Павло Петрович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коробчук.
Павло Коробчук
Павло Коробчук, 2011 р.
Народився12 липня 1984(1984-07-12) (40 років)
Українська РСР м. Луцьк, УРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, публіцист, музикант
Сфера роботилітература[1], проза[1], поезія[1], журналістика[1], EDM[1] і електронна музика[1]
Alma materІнститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Мова творівукраїнська
Роки активностіз 2003 року

Павлó Петрóвич Коробчýк (*12 липня 1984(19840712), Луцьк, Волинська область, УССР) — український письменник (прозаїк, поет, публіцист), музикант, журналіст. Автор романів «Ключові клапани» і «Море для шульги», поетичних книг «Хвоя», «Цілодобово», «Динозавр», «Мерехтіло», «Натщенебо», «Кайфологія», книги оповідань «Священна книга гоповідань». Автор музичних альбомів «ЧЕРВОНОЗЕМ», «ZOOVSIM», «HOROBRO». Лауреат премії ім. Бориса Нечерди (2017), «Смолоскип» (2004), поетичного конкурсу імені Нестора Літописця (2016), премії ім. Б. І. Антонича «Привітання життя» (2009) тощо. Переможець двадцяти літературних слемів. Член Українського ПЕН.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Павло Коробчук народився 12 липня 1984 на свято Петра і Павла в Луцьку, де й виріс.

Син українського поета, перекладача та літературного критика Петра Коробчука.

Навчався на відділенні сходознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Працює у сфері комунікацій. Був директором департаменту цифрового контенту та соцмереж на Суспільному. Був керівником відділів комунікації в Українському інституті книги, фонді Сміливі.

Виконавчий та лінійний продюсер проєкту Фронтова студія Культурного Десанту.

Близько 10 років працював у сфері журналістики: на Радіо Свобода, Gazeta.ua, vvnews.info, UAINFO.ORG, «Майдан закордонних справ», «Чесно. Фільтруй суд».

Займався digital підтримкою фестивалів 86 (Славутич), Plan B (Харків), Polyana Festival (Закарпаття), З країни в Україну (Схід України).

Грав на барабанах у гуртах Ben Obert, Райдо, StroOm, Drunk&Drowned.

Мешкає в Києві.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Автор шести книг поезії, трьох книг прози. Лауреат близько двадцяти літературних премій.

Учасник десятків фестивалів в Україні та за кордоном: Бандерштат (Луцьк) (2009—2017), Княжий (2017), Кропивницький-фест (2017), Меридіан Чернівці (2011), Меридіан Луцьк (2017), День Незалежності з Махном (Гуляйполе) (2008, 2009), ZEX (Харків) (2007), Київські лаври (2007, 2008, 2009), Київська барикада, Луцька барикада, Харківська барикада, Львівський форум (з 2007). Виступав у Празі, Берліні, Москві, Мінську, Кракові, Вроцлаві, Будапешті, Варшаві, Брно, Остраві, Кошицях.

Друкувався у виданнях: «LITERATUR UND KRITIK» (німецькою), «Esquire», «L'Officiel Hommes Ukraine», «Афіша», «Політика і культура», «Шо», «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», «Київська Русь», «Нова проза», «Radar», «Просто неба», «Святий Володимир», «Plateful» тощо.

Друкувався в антологіях: «MADE IN UKRAINE» (італійською), «30 wieszy zza granizy» (польською), «Wschod-Zachod» (польською), Альманах «ЗНАК», «Євромайдан. Лірична хроніка», Антологія двотисячників «2 тонни», «II, IV міжнародний фестиваль у Львові», «Харківська барикада-2», «Березневі коти-2», «GOPAK», «Третья ватерлиния», «Вакації» тощо.

Літературні та публіцистичні твори періодично з'являються на сайтах vvnews.info, lyrikline.org, bukvoid.com.ua, molodaukraina.org, samvydav.net, tochka.org.ua, inlit.com.ua, slonyk.com, kultrevansh.com тощо.

Твори перекладалися на англійську, німецьку, італійську, польську, литовську, білоруську, словацьку, сербську та російську мови.

Написав передмови до книг Елли Євтушенко, Ірини Загладько, Арсенія Тарасова, Еліни Форманюк, Тараса Єфіменка, Богуслава Поляка, Максима Солодовника, «Балачки про все на світі».

Займається літературною критикою. В ЗМІ опубліковано понад тридцять критичних оглядів на твори сучасної української літератури.

Музика

[ред. | ред. код]

Займається електронною музикою. Автор альбому HOROBRO[2].

В якості актора й читача віршів зіграв понад двадцять музичних вистав з гуртом The Velvet Sun за творчістю Емі Вайнгауз (Київ, Львів, Хмельницький, Тернопіль, Луцьк, Вінниця).

В різні роки грав і продовжує грати на барабанах у гуртах Райдо, StroOm, Drunk&Drowned.

Музичні альбоми

[ред. | ред. код]
  • «HOROBRO» (2016)
  • «ZOOVSIM» (2020)

Переклад

[ред. | ред. код]

У 2018 році переклав з англійської повнометражний ігровий римований фільм «Похвала Нічому», реж. Boris Mitić, музика Pascal Comelade та The Tiger Lillies, віршована оповідь — Іггі Поп. Десятки кінопоказів в Україні.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Натщенебо: опуси. — К. : Смолоскип, 2005. — 106 с.
  • Цілодобово: поетична збірка разом з О. Коцаревим і Б. Горобчуком. — К. : Факт, 2007. — 281 с.
  • Кайфологія: поезії. — К : Факт, 2010. — 126 с. — (Серія: Поза серією).
  • Динозавр: поезії. — К. : Ярославів Вал, 2011. — 176 с. — (Серія: Сучасна українська поезія).
  • Море для шульги: роман. — Луцьк : Твердиня, 2012. — 216 с.
  • Поетичний арт-бук на малюнки Марії Шишкану. — К. : Самвидав, 2013. — 16 с.
  • Мерехтіло (серія Цілодобово-2): поезії. — К. : Електрокнига, 2013. — 106 с.
  • Kameňolom (словацькою мовою): вибрані поезії. — Жиліна : Občianske združenie Slniečkovo, 2013. — 32 с.
  • Цифр: вибрані поезії. — Суми: СумГотВидав?, 2014. — 46 с.
  • Священна книга оповідань: оповідання. — Харків: Фоліо, 2014. — 218 с.
  • Pôžitkológia (словацькою мовою): поезії. — Кошиці: FACE, 2015. — 76 с.
  • Хвоя : [поетична збірка]. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 224 с.
  • Kajfuj Kajfuj (польською мовою): вибрані поезії. — Краків: Ach jo!, 2019.
  • Ключові клапани: роман. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 320 с.
  • Навій: поезії. — Київ : Віхола, 2023. — 128 с.

Нагороди та стипендії

[ред. | ред. код]

Стипендії, гранти, резиденції

[ред. | ред. код]

Літературні конкурси

[ред. | ред. код]
  • «Неповторність» (2003)
  • «Смолоскип» (2004)
  • «Молоде вино» (2005)
  • «Неосфера» (2006)
  • «Підкова Пегаса» (2006)
  • «Літературний Олімп» (2007)
  • «Просто так» (2008)
  • «Привітання життя» (2009)
  • конкурсу сайту slonyk.com (2010)
  • дипломант «Коронації слова» (2012)
  • довгий список конкурсу Книга року ВВС-2012
  • короткий список премії ім. Олеся Ульяненка (2013, 2014, 2017)
  • перемога в номінації «Дебют поета в прозі», «Світ волинської книги — 2013»
  • «Ватерлінія» (2013)
  • лауреат поетичного конкурсу імені Нестора Літописця (2016)
  • лауреат премії ім. Бориса Нечерди, заснованої Лігою українських меценатів (2017)

Перемоги в літературних слемах

[ред. | ред. код]
  • переможець слему на фестивалі «ZEX» (2006)
  • переможець львівського слему (2008)
  • переможець білорусько-українського слему (2008)
  • переможець слему в клубі «Авеню» (2009)
  • переможець німецько-українського слему (2009)
  • переможець слему на Шустер Live (2009)
  • переможець україно-білоруського слему (2009)
  • переможець Київського літературного слему (2009)
  • переможець слему в Спілці Письменників України (2010)
  • переможець слему Київської вищої ліги слему (2010)
  • переможець російсько-українського слему «Живая вода» (2010)
  • переможець слему на еротичному фестивалі «Березневі коти» (2011)
  • переможець слему в БарХоті (2012)
  • переможець слему «старі проти молоді» (2013)

Літературні стипендії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ https://soundcloud.com/korobro/sets/horobro

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коробчук_Павло_Петрович&oldid=43155435