Коробчук Петро Йосипович — Вікіпедія

Петро Йосипович Коробчук
Народився	14 лютого 1956(1956-02-14) (68 років) с. Покащів Ківерцівського району Волинської області, УРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, перекладач, критик
Мова творів	українська
Роки активності	з 1973 року
Членство	Національна спілка письменників України

|Ukrcenter= |Примітки=

Петрó Йóсипович Коробчýк (14 лютого 1956(19560214), Покащів, Волинська область, УССР) — український поет, перекладач, літературний критик. Член Національної спілки письменників України (з 2005 р.) та Асоціації українських письменників (з 1997 р.). Лауреат літературно-мистецьких премій.

Народився 14 лютого 1956 року в с. Покащів Ківерцівського району Волинської області. Закінчив місцеву восьмирічну та Дернівську середню школи, народний відділ Луцького державного культосвітнього училища.

Працював вантажником, шліфувальником, теслярем-бетонярем, різноробочим, монтажником. У 2000–2004 рр. працював на посаді літературного редактора всеукраїнського ілюстрованого тижневика «Політика і культура» («ПіК»). Паралельно з роботою в «ПіКу» завідував відділом поезії літературного часопису «Молода Україна», був позаштатним літературним оглядачем газети «Вечірній Київ».

Літературно-критичні статті Петра Коробчука надруковано у періодичних виданнях: «Березіль», «День», «Дзеркало тижня», «Київ», «Кіно-Театр», «Літературний Чернігів», «Молода Україна», «Політика і культура», «Сова», «Терен», «Форма(р)т». Поетичні добірки опубліковано в альманахах, літературних журналах та збірниках: «Авжеж», «Вітрила», «Дзвін», «Література+», «Березіль», «Світязь» (1998), «Сучасність», «Терен» (1998).

Перекладає з кримськотатарської (Номан Челебіджихан, Джеміль Керменчиклі, Бекір Чобан-заде, Рустем Муедін, Сейран Сулейман), білоруської (У. Караткєвіч), російської (Й. Бродський, А. Кушнєр).

За поетичну збірку «Боса флейта» номінувався на здобуття Національної премії України імені Т. Г. Шевченка 2013 року^[1][2].

З кінця 2004 року живе і працює в Луцьку.

Літературний редактор видавництва «Твердиня».

З 23 квітня 2015 року до червня 2016 року – голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України^[3].

Поетичні збірки:

• «Загальний вагон» (Одеса: Астропринт, 2001),
• «Рецидив» (Львів: «Кальварія», 2003),
• «Гіллясте лице» (Київ: «Факт», 2004),
• «Боса флейта» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2011),
• «Архівотека, або Книжечка для себе» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2012),
• «Парковий період» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013),
• «Адажіо Альбіноні, або Сім білих сонетів для Ніки» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2016),
• «Заячий холодок» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2023)^[4][5].

Переклади/переспіви:

• «Сова на книжковій шафі» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2006)

Літературна критика:

• «Авалон та інші території: рецензії, статті» (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007)

Публікації в перекладних антологіях і книгах-білінгвах:

• «Окрушина сонця: антологія кримськотатарської поезії» (Київ: Етнос, 2003),
• «Сулейман Сейран. У твоїх очах я зорі бачу. Алі Шер'ян. Між двох світів іду» (Київ: Етнос, 2005),
• «Молитва ластівок: двотомна антологія кримськотатарської прози» (Київ: Етнос, 2006–2007),
• «Ломикамінь: антологія українського верлібру» (Львів: ЛА «Піраміда», 2018)

• Лауреат Літературної премії збірника текстів «Терен» (за найкращу публікацію на сторінках збірника текстів «Терен» 1998 року, 1999),
• Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя («Тріумф») (за книги поезій «Гіллясте лице» і «Загальний вагон», 2005)^[6],
• Лауреат Літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (за вагомий внесок в українську літературу, активну громадську позицію, збірки поезій «Боса флейта» (2011), «Архівотека» (2012), 2013)^[7].

• Лучук Іван. Самоідентифікація Петра Коробчука [1] [Архівовано 5 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Андрусяк Іван. «Одненький Коропчук...» / І. Андрусяк // Українське слово. – 2002. – Ч. 365. – 11 верес.
• Баран Євген. Це муза співає це муза співає я знаю... Слово про Петра Коробчука [2] [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Вербич Віктор. На поклик «Босої флейти» Петра Коробчука [3] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Клименко Олександр. Петро Коробчук, «Боса флейта»: поза графою «та ін.» [4]
• Клименко Олександр. Трагедія vs статистика [5] [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Кодак Микола. Концепт Коробчука – луцько-київський // Кодак М. Поетика як система / М. П. Кодак. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2010. – С. 158–173.
• Мірошниченко Микола. Спочатку вдаймося до крайнощів... // Політика і культура. – 2001. – № 19 (102). – С. 55.
• Петро Коробчук // Волинь літературна: наші сучасники / ред.-упоряд. Н. П. Горик. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2010. – C. 100–109.
• Петро Коробчук. З рукопису нової книжки «Тріумфальна арка» [6]
• Ігор Фарина. Чекає поета нова дорога [7]

• Буквоїд. Архівотека, або Книжечка для себе [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Буквоїд. Боса флейта [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Волинянин – письменник «з багатьма іменами» – святкує сьогодні свій день [8]
• Петро Коробчук: за прикладом Миколи Бажана [9]
• Петро Коробчук: «Книга – це не лише товар, а й велика політика…» [10]
• Петро Коробчук. Мудрий коник цей Пегас – знає майже все про нас // Шість соток на Парнасі : анекдоти, рецепти, про себе / передм., упорядкув. М. Слабошпицького. – К. : Ярославів Вал, 2012. – C. 128–137.
• Петро Коробчук. Якщо меду нема... // Посмішка чорного кота : гобі, забобони, анекдоти / передм., упорядкув. М. Слабошпицького. – К. : Ярославів Вал, 2011. – C. 244–253.
• «Українська література мені анічого не винна...». Інтерв'ю Миколи Мірошниченка з Петром Коробчуком // Політика і культура. – 2001. – № 19 (102).
• «Митець має всотувати в себе увесь світ...». Інтерв'ю Олександра Клименка з Петром Коробчуком // Золота пектораль. – 2012. – № 4 (21).
• Добірка віршів відомого українського поета Петра Коробчука
• Волинський поет Петро Коробчук став лауреатом конкурсу імені Івана Франка
• Петро Коробчук. З рукопису нової книжки «Тріумфальна арка»

• «Громадське Інтерактивне Телебачення»: Петро Коробчук презентував збірку віршів «Заячий холодок»;