French
DeutschКороль Михайло — Вікіпедія
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2018) |
| д-р Король Михайло | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 червня/15 вересня/16 вересня 1856 с. Неслухів, нині Кам'янка-Бузького району |
| Помер | 15 липня 1925 Жовква, Львівське воєводство, Польська Республіка |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | адвокат, політик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd |
| Конфесія | УГКЦ |
д-р Михайло Король (15 червня/15 вересня/16 вересня 1856, с. Неслухів, нині Львівського району Львівської області — 15 липня 1925) — український адвокат, правник (доктор права), громадсько-політичний діяч. Протягом значного періоду свого життя мав русофільські погляди.
Народився, за даними Я. Ляльки, 15 вересня 1856 року в с. Неслухові[1] (нині Львівського району Львівської області) в сім'ї священика УГКЦ, пароха Неслухова. За іншими даними, народився 15 червня або 16 вересня того ж року. Михайло — небіж (племінник) відомого москвофільського діяча Якова Ґеровського[2].
Навчався на правничому факультеті Львівського університету (1876—1880 роки). Працював у судах. У 1882 році склав докторат у Ягайлонському університеті у Кракові. У 1883—1888 роках працював у адвокатській канцелярії Івана Добрянського у Львові.
У 1888 році відкрив власну канцелярію в Жовкві, відтоді — провідник місцевої української громади. У 1892—1902 роках — голова «Руської Ради», ініціятор будови «Народного Дому» в Жовкві, фундатор кредитової спілки.
Після розколу москвофільської партії в 1909 році на старорусинів і новокурсників — голова «Російського клубу», опонент ідеолога «нового курсу» Володимира Дудикевича на форумі Сейму, відтак наблизився до українських націонал-демократів. У 1913—1914 роках член-гість («госпітант») Українського соймового клубу. Делегат Української Національної Ради ЗУНР, повітовий комісар Жовківського повіту ЗУНР (за діяльність у часи ЗУНР у 1919 році ув'язнений польською владою[1]). У 1920-х роках діяч УНДП.
Посол до Галицького крайового сейму (його чотири рази обирали від IV курії округу Жовква — Куликів — Великі Мости):
- 6-го скликання (1889—1895 роки), спочатку входив до складу «Руського клубу», вийшов з нього у 1892 році; у 1894-1895 роках член «Клубу староруської партії».
- 8-го скликання (1901—1907 роки), заступник голови «Руського клубу», склав мандат 29 жовтня 1903 року, повторно обраний 14 червня 1904 року.
- 9-го скликання (1908—1913 роки), голова «Русского клуба» у 1909—1913 роках (після розколу москвофілів).
- 10-го скликання (1913—1914 роки), входив до складу «Українського соймового клубу»[2].
Посол Райхсрату Австро-Угорщини у 1900—1911 роках.
За спогадами Костя Левицького, русофілом ніколи не був[2].
- ↑ а б Я. С. Лялька. Король Михайло // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 561. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- ↑ а б в 199 депутатів Галицького сейму, 2010.
- Я. С. Лялька. Король Михайло // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 561. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 110—115, 142—143. — (Львівська сотня) — ISBN 978-966-486-089-2.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
