Правителі Польщі — Вікіпедія
Польські королі
Король Польщі — титул, що вживався для ознаменування правителів Королівства Польського, а згодом Речі Посполитої. Першим польським королем був Болеслав I Хоробрий. Цей титул існував від 1025 року — дати коронування Болеслава Хороброго і до 1795 року включно, поки його не заборонила російська імперська влада. Згодом він декілька разів відновлювався. У Польщі були відсутні королі у 1031—1295, 1306—1333 роках.
Час правління | Правитель | Портрет правителя | Батьки | Народився | Помер | Додаткова інформація |
---|---|---|---|---|---|---|
IX-X століття (?) | Семовит | П'яст, Жепіха | ? | рубіж IX і X століть(?) | Перший правитель з династії П'ястів | |
X століття(?) | Лєстек | Семовит, невідомо | ? | близько 930—950(?) | ||
X століття | Земомисл | Лєстек, невідомо | ? | 950—960 |
Час правління 1291—1305 | Правитель Краківський | Портрет правителя | Батьки Дрожевінський і Сорочинська | Народився 1271 | Помер 1305 | Додаткова інформація |
---|---|---|---|---|---|---|
1138—1146 | Владислав II Вигнанець | Болеслав III Кривоустий, Збислава Київська | 1105 | 30 травня 1159 | Герцог Сілезії 1138—1146. | |
1146—1173 | Болеслав IV Кучерявий | Болеслав III Кривоустий, Саломея з Берга | бл. 1121/1122 | 5 січня 1173 | Герцог Мазовії 1138—1173, Сілезії 1146—1163. | |
1173—1177 | Мєшко III Старий | Болеслав III Кривоустий, Саломея з Берга | 1122/1125 | 13 або 14 березня 1202 | Вперше. Герцог Великопольський 1138—1179, 1182—1202. | |
1177—1191 | Казимир II Справедливий | Болеслав III Кривоустий, Саломея з Берга | 1138 | 4 травня 1194 | Вперше. Герцог Вислицький 1166—1173, Сандомирський 1173—1194, Мазовецький 1186—1194. | |
1191 | Мєшко III Старий | Болеслав III Кривоустий, Саломея з Берга | 1122/1125 | 13 або 14 березня 1202 | Вдруге. | |
1191—1194 | Казимир II Справедливий | Болеслав III Кривоустий, Саломея з Берга | 1138 | 4 травня 1194 | Вдруге. | |
1194—1198 | Лешко I Білий | Казимир II Справедливий, Гелена Зноємська | бл. 1184/1185 | 24 листопада 1227 | Вперше. | |
1198—1202 | Мєшко III Старий | Болеслав III Кривоустий, Саломея з Берга | 1122/1125 | 13 або 14 березня 1202 | Втретє. | |
1202 або 1202—1206[1] | Владислав III Тонконогий | Мешко III Старий, Євдокія Київська | 1161/1167 | 3 листопада 1231 | Вперше. Герцог Великопольський 1202—1220. | |
1202—1210 або 1206—1210 | Лешко I Білий | Казимир II Справедливий, Гелена Зноємська | бл. 1184/1185 | 24 листопада 1227 | Вдруге. | |
1210—1211 | Мешко IV Кривоногий | Владислав II Вигнанець, Агнешка Австрійська | 1131—1146 | 1211 | Герцог Рациборський 1173—1211, Опольський 1202—1211. | |
1211—1227 | Лешко I Білий | Казимир II Справедливий, Гелена Зноємська | бл. 1184/1185 | 24 листопада 1227 | Втретє. | |
1227—1229 | Владислав III Тонконогий | Мешко III Старий, Євдокія Київська | 1161/1167 | 3 листопада 1231 | Вдруге. В 1228—1229 роках за його відсутності в окрузі керував Генріх I Бородатий[2]. | |
1229—1232 | Конрад Мазовецький | Казимир II Справедливий, Гелена Зноємська | бл. 1187 | 31 серпня 1247 | Вперше. Титул Герцога Краківського прийняв лише по смерті Владислава Ляськоногого[3]. Герцог Мазовецький з 1202[4]. | |
1232—1238 | Генрік І Бородатий | Болеслав I Високий, Христина | 1165—1170 | 19 березня 1238 | Герцог Сілезький з 1201. | |
1238—1241 | Генрік II Побожний | Генрік I Бородатий, Ядвіга Шльонська | 1196—1207 | 9 квітня 1241 | Герцог Сілезький з 1238. | |
1241—1243 | Конрад I Мазовецький | Казимир II Справедливий, Гелена Зноємська | бл. 1187 | 31 серпня 1247 | Вдруге. | |
1243—1279 | Болеслав V Сором'язливий | Лешко I Білий, Гриміслава Інгварівна | 21 червня 1226 | 7 грудня 1279 | ||
1279—1288 | Лешек II Чорний | Казимир I Куявський, Констанція Шльонська | бл. 1240—1243 | 30 вересня 1288 | Герцог Серадзький і Лєчицький. | |
1288—1290 | Генрік IV Праведний | Генріх III Білий, Юдита Мазовецька | 1257/1258 | 23 червня 1290 | Герцог Вроцлавський з 1270. | |
1290—1291 | Пшемисл II | Пшемисл I, Елізабета Вроцлавська | 14 жовтня 1257 | 8 лютого 1296 | Четвертий польський король (коронований в 1295). Герцог Познанський з 1273 року, Великопольский з 1279, Данцігу з 1294 року. |
Пшемисловичі — правителі краківські
[ред. | ред. код]Ім'я | Династія | Дати правління | Примітки | |
---|---|---|---|---|
Владислав I Локетек | П'ясти | 1306-1333 | Князь краківський (1306-1320), коронований у 1320 р. | |
Казимир III Великий | П'ясти | 1333-1370 | Польський король (1333—1370), Володар Русі з 1349 р. |
Ім'я | Династія | Дати правління | Примітки | |
---|---|---|---|---|
Людовик Угорський | Анжу | 1370-1382 | Угорський король з 1342, польський король з 1370, титулярний «король Галичини і Лодомерії» («Король Русі»). Син Карла Роберта і Ельжбети Локетек. | |
Ядвіга Анжуйська | Анжу | 1384-1399 | 1384-1386 - самостійне правління як «короля польщі» (rex poloniae), від 1386 у співправлінні з Владиславом ІІ Ягайлом; з 1387 р. титулярна Королева Галичини і Володомерії (Королева Русі). |
Повний титул: Король Польщі, землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Володар і спадкоємець Русі, Помор'я та ін.
- Владислав II Ягайло — 1387—1434,
- Владислав III Варненчик — 1434—1444,
- Казимир IV Ягеллончик — 1447—1492,
- Ян I Ольбрахт 1492—1501,
- Олександр Ягеллончик 1501—1505,
- Сигізмунд I Старий 1505—1548,
- Сигізмунд II Август 1548—1572.
Королі Польщі, Великі князі Литовські, Великі князі Руські та ін.
- Генріх III Валуа 1573—1574
- Анна Ягеллонка 1575—1596
- Максиміліан II 1575–1576
- Стефан Баторій 1576—1586
- Максиміліан III 1587–1589
- Сигізмунд III Ваза 1587—1632
- Владислав IV Ваза, 1632—1648
- Ян II Казимир, 1648—1668
- Михайло Вишневецький 1669—1673
- Ян III Собеський 1673—1696
- Август II Сильний, 1697—1704
- Станіслав Лещинський 1704—1709
- Август II Сильний 1709—1733
- Станіслав Лещинський 1733—1734
- Август III Фрідріх, 1734—1763
- Станіслав Август Понятовський 1764—1795 (зрікся).
Велике Князівство Краківське (1846—1918)
[ред. | ред. код]- Польське повстання 1830—1831
- Тимчасовий уряд 1831
Цей розділ потребує доповнення. |
- W. W. Życiorysy panujących w Polsce od Mieczysława I-go do Stanisława Augusta. — Warszawa : Księgarnia Polska A. Dzwonkowskiego i Spółki, 1861. — 128, [10] s., [41] k. tabl. (пол.)