Коростишівгаз — Вікіпедія

Коростишівгаз
ПрАТ «Коростишівгаз»
ТипПриватна компанія
Правова формаприватна компанія
Галузьенергетика
Спеціалізаціягазопостачання
Засновано1993
Штаб-квартираКоростишів, Житомирська область, Україна
Ключові особиВолодимир Кузьменко
Дочірні компаніїДП «Полум'я»
korostyshivgaz.com.ua

ПрАТ «Коростишівга́з» — приватна компанія зі штаб-квартирою в місті Коростишів, Житомирської області, яка займається розподіленням, транспортуванням та постачанням газу у Коростишівському районі Житомирської області.[1][2]

Історія

[ред. | ред. код]

Підприємство бере свій початок від утвореного у 1976 році Коростишівського міжрайонного виробничого управління у складі Житомирського виробничого об'єднання газового господарства «Житомиргаз»[3].

У 1993 році унаслідок перетворення Житомирського виробничого об'єднання на державне підприємство з газифікації та газопостачання «Житомиргаз», Коростишівське управління було відокремлено та створено ДП «Коростишівгаз».

У 1994 році державне підприємство «Коростишівгаз» шляхом корпоратизації перетворено у відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз» (наказ Державного комітету України по нафті і газу). Згодом підприємство стало публічним акціонерним товариством, а в 2017 році компанію перейменовано на приватне акціонерне товариство «Коростишівгаз»[4]

У травні 2017 року Фонд державного майна України оголосив про продаж державного пакета акцій ПрАТ «Коростишівгаз» часткою 22,555 %[5] і виставив його на торги на Українській фондовій біржі.[6] 18 липня того ж року[7] державний пакет акцій було приватизовано.[8]

У 2013 році Антимонопольний комітет України оштрафував ПАТ «Коростишівгаз» на 68 тис. грн за зловживання монопольним становищем.[9]

У 2018 році компанія просила підвищити тариф за розподіл газу в 7,3 разу, натомість інші газорозподільчі підприємства пропонували підвищення тарифу у 2,5-4 рази.[10] Наприкінці того ж року НКРЕКП оштрафувала підприємство на 250 тис. грн за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.[11]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Підприємства з газопостачання і газифікації України [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Оцінка газоносності вугільних родовищ: навч. посіб. / В. А. Баранов, Н. В. Хоменко; М-во освіти інауки України, Нац. гірн. ун-т. — Д. : НГУ, 2015. — С. 42
  2. Основні чинники виникнення кризових ситуацій на підприємствах газопостачання та газифікації України [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.] / О. Гарматюк // Галицький економічний вісник. — 2012. — № 3(36). — С. 25
  3. ПАТ «Житомиргаз»: історія та сьогодення. Житомир.info. 10 вересня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.
  4. Інформація про компанію. Історія компанії. АТ «Житомиргаз». Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.
  5. Фонд держмайна оголосив про продаж держпакета акцій «Коростишівгазу». УНІАН. 22 травня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.
  6. Приватизаційний пакет ПАТ «Коростишівгаз» виставлено для продажу на Українській біржі. Українська біржа. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.
  7. Звіт про результати аналізу ефективності управління корпоративними правами держави у нафтогазовому комплексі (PDF). Рахункова палата України. Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2020.
  8. МЕРТ опублікувало перелік держпідприємств під приватизацію до 2020 року. УНН. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2020.
  9. ПАТ «Коростишівгаз» оштрафовано на 68 тис. грн. Антимонопольний комітет України. 9 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2020.[недоступне посилання]
  10. Заплатить не Фірташ. Як можуть зрости тарифи на газ через транспортну складову. Економічна правда. 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 15 квітня 2020.
  11. Про накладення штрафу на ПРАТ «КОРОСТИШІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання. НКРЕКП. Процитовано 15 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]