Косевич Арнольд Маркович — Вікіпедія

Арнольд Маркович Косевич
Народився7 липня 1928(1928-07-07)
Тульчин, Україна
Помер10 березня 2006(2006-03-10) (77 років)
Харків, Україна
Країна СРСР[1]
 Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьфізик
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузьтеоретична фізика
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України
НТУ «ХПІ»
ЧНУ імені Юрія Федьковича
ННЦ ХФТІ
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникЛіфшиць Ілля Михайлович
Аспіранти, докторантиКовальов Олександр Семенович
Yuri Kivshard[2]
Членствочлен-кореспондент НАН України
Нагороди

Арнольд Маркович Косе́вич (нар. 7 липня 1928, Тульчин — пом. 10 березня 2006, Харків) — український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук з 1963 року, професор з 1967 року; член-кореспондент НАН України[3]. Брат фізика Вадима Косевича.[4]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1928 року в місті Тульчині (тепер Вінницька область, Україна). 1951 року закінчив Харківський університет. У 19531954 роках працював у Харківському політехнічному інституті; у 19541957 роках — Чернівецькому університеті; у 19571974 роках — Харківському фізико-технічному інституті: старший науковий співробітник, з 1967 року — начальник лабораторії кристалічного стану. У 19742006 роках у Фізико-технічному інституті низьких температур НАНУ у Харкові: завідувач відділу теорії властивостей біологічних молекул, від 1986 року — відділу квантової теорії та нелінійної динаміки макроскопічних систем; з 2003 року — головний науковий співробітник. Одночасно у 19641972 роках — у Харківському університеті: від 1965 року — професор кафедри теоретичної фізики. [5] Співавтор відкриття квантового розмірного ефекту [6][7]. Помер у Харкові 10 березня 2006 року.[5]

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні наукові праці стосуються теорії металів, теорії неідеальних кристалів, нелінійної теорії упорядкованих систем та біополімерів. Розробив сучасну динаміку та дифузійну кінетику дислокацій в кристалах. Спільно з І. М. Ліфшицем у 1954 році теоретично передбачив існування квантового розмірного ефекту в металах[6], встановив зв'язок осциляцій де Гааза - ван Альфена магнітних властивостей металів з формою їх поверхні Фермі (формула Ліфшиця — Косевича) [7].

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Основы механики кристаллической решетки. Москва, 1972;
  • Дисло­­кации в теории упругости. Київ, 1978;
  • Физическая механика реальных кристаллов. Київ, 1981;
  • Нелинейные волны намагниченности. Топологические и ди­­намические солитоны. Київ, 1983 (у спів­авторстві);
  • Теория кристаллической решетки. Харків, 1988;
  • Введение в нелинейную физическую механику. Київ, 1989 (у спів­авторстві);
  • Обратимая пластичность кристаллов. Москва, 1991 (у спів­авторстві; англійський переклад — Reversible Crystal Plasticity. New York, 1994);
  • The Crystal Lattice: Pho­­nons, Solitons, Dislocations, Super­­lat­­ti­­ces. Weinheim, 2005 (у спів­авторстві).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. The Academic Family Tree — 2005.
  3. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
  4. С. М. Космачов. Косевич Вадим Маркович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  5. а б О. М. Калиненко (2015). Косевич Арнольд Маркович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  6. а б в Государственный реестр открытий СССР «Явление осцилляций термодинамических и кинетических свойств плёнок твердых тел». В. Н. Луцкий, В. Б. Сандомирский, Ю. Ф. Огрин, И. М. Лифшиц, А. М. Косевич. № 182 с приоритетом от 21 мая 1953 г.
  7. а б Арнольд Маркович Косевич (К 75-летию со дня рождения) Физика низких температур, Т. 29, вып. 7, с. 822 - 823 (2003 [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.])
  8. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки.
  9. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки.

Література

[ред. | ред. код]