French
DeutschКосмохлор — Вікіпедія
| Космохлор | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1988 s.p. |
| Абревіатура | Kos[2] |
| Хімічна формула | NaCrSi₂O₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DA.25 |
| Dana 8 | 65.1.3c.4 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[3] |
| Вид симетрії | моноклінно-призматичнаd[4] |
| Просторова група | просторова група C2/c[d][3] |
| Колір риси | зелений |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | світ (грецька)[4][5], зелений (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Толука[6] |
 Космохлор у Вікісховищі | |
Космохлор, юріїт — мінерал, хромистий аналог жадеїту. Група піроксенів.
Названий за прізвищем американського дослідника Г. К. Юрі (H.C.Urey). Був описаний у 1965 році C.Frondel, C.Klein за зразками з метеоріту Толука (Toluca). Ці автори припускали ймовірність того, що мінерал, описаний Ласпейресом у 1897 р. з того ж метеорита під назвою космохлор, може бути одним і тим же мінералом. Рентгенологічне дослідження матеріалу з Боннської колекції з міткою 'Kosmochlor' почерком Ласпейреса встановило добрий збіг з даними Frondel та Klein.[7]
Формула: NaCr[Si2O6].
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: зернисті аґреґати, вкрапленість. Спайність досконала по (110). Густина 3,6. Твердість ~6. Колір смарагдово-зелений.
Виявлений у залізних метеоритах (включення у добрелеїті) Толука, штат Коауіла (Мексика).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б в webmineral.com
- ↑ Μπαμπινιώτης Γ. Λεξικό της νέας ελληνικής γλώσσας — 1998. — С. 2030.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ A. Neuhaus (1967) Über Kosmochlor (Ureyit). Naturwissenschaftens 54, 440—441 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2019.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Космохлор // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Космохлор // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
