Костоусов Анатолій Іванович — Вікіпедія

Костоусов Анатолій Іванович
Народився	6 (19) жовтня 1906 село Нофринське Ярославської губернії, тепер Первомайського району Ярославської області, Російська Федерація
Помер	22 лютого 1985(1985-02-22) (78 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	інженер-механік, політик
Alma mater	Московський державний технологічний університет «Станкін»d
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Анатолій Іванович Костоусов (19 жовтня 1906(19061019), село Нофринське Ярославської губернії, тепер Первомайського району Ярославської області, Російська Федерація — 22 лютого 1985, місто Москва) — радянський діяч, міністр верстатобудівної та інструментальної промисловості СРСР, голова РНГ Московського обласного економічного адміністративного району. Депутат Верховної Ради СРСР 5—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1981 роках. Герой Соціалістичної Праці (5.10.1976).

Народився в селянській родині.

У 1923—1925 роках — завідувач відділу, у 1925—1927 роках — секретар Пошехоньє-Володарського повітового комітету комсомолу (ВЛКСМ) Ярославської губернії.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1928—1930 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації Ярославського губернського комітету ВЛКСМ.

У 1933 році закінчив Московський верстатоінструментальний (верстатобудівний) інститут.

У 1933—1939 роках — інженер, заступник начальника цеху, начальник цеху, начальник відділу технічного контролю, завідувач виробництва, заступник технічного директора Ленінградського верстатобудівного заводу імені Свердлова.

У 1939—1942 роках — головний інженер Краснодарського верстатобудівного заводу імені Сєдіна.

У 1942—1943 роках — заступник головного інженера, в 1943—1946 роках — головний інженер Новосибірського заводу «Тяжстанкогидропресс».

У 1946 — 8 березня 1949 року — заступник міністра верстатобудування СРСР.

8 березня 1949 — 5 березня 1953 року — міністр верстатобудування СРСР.

У березні 1953 — квітні 1954 року — заступник міністра машинобудування СРСР.

19 квітня 1954 — 10 травня 1957 року — міністр верстатобудівної та інструментальної промисловості СРСР.

29 травня 1957 — квітень 1959 року — голова Ради народного господарства (РНГ) Московського обласного економічного адміністративного району.

28 лютого 1959 — 21 січня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР з автоматизації та машинобудування — міністр СРСР.

21 січня — 16 квітня 1963 року — голова Державного комітету з автоматизації та машинобудування при Держплані СРСР — міністр СРСР.

16 квітня 1963 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного комітету з машинобудування при Держплані СРСР — міністр СРСР.

2 жовтня 1965 — 19 грудня 1980 року — міністр верстатобудівної та інструментальної промисловості СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 жовтня 1976 року за видатні заслуги перед Радянською державою в розвитку верстатобудування й інструментальної промисловості і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження Костоусову Анатолію Івановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з вручення ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З грудня 1980 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 22 лютого 1985 року після важкої хвороби. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві (ділянка 10).

• Герой Соціалістичної Праці (5.10.1976)
• чотири ордени Леніна (5.10.1956; 8.08.1966; 25.08.1971; 5.10.1976)
• орден Трудового Червоного Прапора (11.10.1943)
• медалі
• Почесний громадянин Пошехонського району Ярославської області

• Костоусов Анатолий Иванович [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Костоусов Анатолий Иванович [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)