Костринська Розтока — Вікіпедія

село Костринська Розтока
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Тер. громада	Костринська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21100090040032828
Основні дані
Засноване	1602
Населення	510
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	89022
Телефонний код	+380 03135
Географічні дані
Географічні координати	48°56′16″ пн. ш. 22°37′31″ сх. д. / 48.93778° пн. ш. 22.62528° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	335 м
Водойми	річки Уж, Вишка
Відстань до; обласного центру	61 км
Відстань до; районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Кострино
Відстань до; залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	89022, с.Кострина
Карта
	Костринська Розтока
	Костринська Розтока
Мапа
	Костринська Розтока у Вікісховищі

Костринська Розто́ка — село в Україні, у Закарпатській області, Ужгородському районі. Населення — 510 чол. Село підпорядкуване Костринській сільраді. Розташоване на лівому березі річки Уж.

Географія

У селі річка Вишка впадає у річку Уж

Історія

Село було засноване шолтисом та переселенцями з Кострина . У 1631 році тут проживали від двох до шести родин.

У 1770-згадується як Kosztrina Rosztoka, у 1782-1784- Kosztrinarosztoka, 1808- Rosztoka (Kosztrina), Kostryná-Rostoka, 1913- Alsórosztoka.

Церква Покрови пр. богородиці. XIX ст. (можливо, 1834).

Костринська Розтока утворена поселеннями Нижня і Верхня Розтоки, а з Нижньої Розтоки бере початок село Кострино. Тому першою костринською церквою вважається дерев'яна церква в Нижній Розтоці, що була споруджена в 1451 р. Біля церкви був цвинтар, а територію наступного цвинтаря було виділено аж у 1874 р. внаслідок упорядкування земель, але діяти він почав у 1895 р. В 1893 р. млинар Іван Повханич з братами Василем та Степаном поставили на місці старого цвинтаря хрест, пофарбували його і прикріпили до нього ікону. Поряд була дзвіниця з одним малим дзвоном, купленим у 1865 р. в ливарника Шандора Ласло в Малих Ґеївцях за 70 австрійських форинтів. Дзвін похрестили на честь євангеліста Іоана, а дзвонарем був Степан Грицак.

У книзі про Кострино священик М. Лендєл згадує церкву, збудовану в 1896 р. біля хреста на новому цвинтарі. Очевидно, йдеться про нині існуючу церківцю, хоч на мапі о. Лендєла позначене місце не збігається з розташуванням теперішньої церкви. Маленька дерев'яна споруда є однією з трьох збережених малих церков 19 ст. Ще на початку 20 ст. можна було побачити подібні церківці в віддалених гірських селах та присілках. Невеликий, прямокутний у плані об'єм вкрили чотирисхилим дахом. На бічних фасадах по два вікна, при вході дерев'яний відкритий ґаночок. Зовнішній вигляд церкви помітно зіпсовано: стіни зрубу поштукатурено, вежу обшили пластиком, дахи і шатрове завершення вежі бляшані. Всередині зберігся гарний іконостас, але ікони вже перемальовані.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 592 особи, з яких 285 чоловіків та 307 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 493 особи.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Кількість	Відсоток
українська	509	99.8%
російська	1	0.2%
Усього	510	100%

Відомі особи

У селі народилися:

Коваль Федір (1913—1987) — український поет, публіцист.
Гасич Вадим Валерійович — поет і науковець, краєзначець.

Туристичні місця

- храм Покрови пр. богородиці. XIX ст. (можливо, 1834).

- річка Вишка

Примітки

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Джерела

Вадим Гасич. Село Костринська Розтока. Ужгород: «Гражда» 2012.
Вадим Гасич. «Вже почалось майбутнє». Ужгород: «Гражда» 2011.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Географія» Портал «Україна»

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]