Костриця різнолиста — Вікіпедія

Костриця різнолиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Костриця (Festuca)
Вид:
Костриця різнолиста (F. heterophylla)
Біноміальна назва
Festuca heterophylla
Lam., 1779

Костриця різнолиста[1][2] (Festuca heterophylla) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).

Це багаторічна гола рослина 50–120 см. Стебла досить міцні; листя зелене, двох форм. Листки вегетативних пагонів волосоподібні, 0.3–0.6 мм у діаметрі, стеблові листки плоскі, 3–5 мм завширшки. Волоть зеленувата, довгаста, нещільна, однобока, 5–15 см завдовжки, на верхівці поникає. Колоски довгасті, (6)8–12 мм завдовжки, переважно зелені, не блискучі; нижні квіткові луски 4.5–6 мм завдовжки, з остюком 2–4 мм завдовжки. Цвітіння: червень — серпень. 2n=28[2][3][4].

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид росте в Європі (Австрія, Бельгія, Швейцарія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Україна, Албанія, Болгарія, Греція, Хорватія, Італія, Румунія, Сербія, Іспанія (включаючи Балеарські острови), Франція (включаючи Корсику)) й Західній Азії (Туреччина, Грузія)[5].

В Україні росте у тінистих лісах із дуба скельного — у передгірських районах Закарпаття, на крутих схилах до Дністра у Тернопільській та Одеській областях, зрідка та рідко; у Карпатських лісах, дуже рідко[2].

Використання

[ред. | ред. код]

У садівництві використовується для одновидових декоративних і екстенсивних газонів, рідше скошуються і удобрюються. Найчастіше використовується в газонних сумішах. У сільському господарстві використовується як пасовищна трава. Трава дає найбільший урожай на другий рік після посіву і добре розвивається, а пучки утворюють подушки діаметром кілька сантиметрів.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Festuca heterophylla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 453.
  3. Festuca heterophylla. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 01.01.2023. (нім.)
  4. Festuca heterophylla. Tela Botanica. Процитовано 01.01.2023. (фр.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.01.2023. (англ.)