Костянтин (Богачевський) — Вікіпедія

Костянтин Богачевський
Митрополит Філадельфійський
10 липня 1958 — 6 січня 1961
Обрання:	10 липня 1958
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	він сам як екзарх
Наступник:	Амвросій Сенишин
Титулярний архієпископ Берое
5 квітня 1954 — 10 липня 1958
Обрання:	5 квітня 1954
Попередник:	Pio Leonardo Navarra, O.F.M. Conv.
Наступник:	Victor Alphonse Marie Sartre, S.J.
Титулярний єпископ Амізосу
20 травня 1924 — 5 квітня 1954
Обрання:	20 травня 1924
Попередник:	Antônio Malan, S.D.B.
Наступник:	José de Jesús Clemens Alba Palacios
Апостольський екзарх США
20 травня 1924 — 10 липня 1958
Обрання:	20 травня 1924
Народження:	17 червня 1884(1884-06-17) с. Манаїв Золочівського повіту, Австро-Угорщина, нині Зборівський район Тернопільська область,  Україна
Смерть:	6 січня 1961(1961-01-06) (76 років) м. Філадельфія,  США
Похоронений:	м. Філадельфія
Батько:	о. Сильвестр
Прийняття священичого сану:	31 січня 1909
Єпископська хіротонія:	15 червня 1924
Нагороди:

Митрополит Костянтин Богачевський (17 червня 1884(18840617), Манаїв Золочівського повіту, нині Тернопільського району Тернопільської області — 6 січня 1961, Філадельфія, США) — церковний і громадський діяч, митрополит Філадельфійський Української греко-католицької церкви (1958–1961). Небіж отця Теодора Богачевського.

Народився у сім'ї священника у селі Манаїв (Галичина) нині Тернопільського району. Навчався у Львові, на богословському факультеті (раніше Єзуїтська колегія Canisianum) Інсбруцького університету (Австрія) в 1905–1910^[1], Мюнхені, доктор богослов'я.

Висвячений 1909 року. Після прийняття сану був префектом, пізніше духівником Львівської семінарії, референтом Львівської консисторії. Упродовж 1916–1917 рр. служив військовим капеланом 30-го (львівського) піхотного полку на італійському фронті, був нагороджений «духовним хрестом заслуг з мечами» за виявлену хоробрість під час душпастирської праці серед боїв на фронтових лініях^[2].

З 1918 р. — віце-ректор Перемишльської духовної семінарії та крилошанин кафедрального собору в місті Перемишль, згодом генеральний вікарій (1923), Апостольський протонотар (1923). За національну працю серед українців Галичини був арештований польськими владцями. У 1923 р., через переслідування з боку польської влади, виїхав до Риму, звідки відбув до США.

З 1924 р. Апостольський Екзарх для українців у США, титулярний єпископ Амізосу. В 1933 р. ініціював серед українців США масову допомогу жертвам голодомору 1932–1933 рр. в УРСР. У повоєнний період — асистент папського трону, римський граф (1950 р.), титулярний архієпископ Берое (1954 р.). Ініціатор видання журналу «Ковчег» (1946–1956 рр., м. Стемфорд). У 1958–1961 рр. — митрополит Філадельфійський Української греко-католицької церкви.

Підніс Американський екзархат з релігійної, освітньої, національної, організаційної та економічної сторони. Меценат українських установ та науки і преси.

Помер митрополит Костянтин Богачевський 6 січня 1961 р. у Філадельфії, де й був похований. Як писала «Свобода»: «Вістка про смерть Митрополита, яку передано в радіо та яку принесла вся американська преса, подаючи рівночасно інформації про стан і розвиток очолюваної ним Української католицької церкви в ЗДА, глибоко схвилювала всю українську спільноту в цій країні, як напевно і в інших країнах українського поселення»^[2].

Свого часу в листі до Андрея Шептицького звертався з проханням заборонити славлення Івана Франка.^[3]

• Духовний хрест заслуг ІІ ступеня з мечами на біло-червоній стрічці (нім. Geistliches Verdienstkreuz 2. Klasse am weissroten Bande)^[4]

• Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Романюк М. М. Богачевський Костянтин Сильвестрович [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
• Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — 366 p. (англ.)

• Archbishop Constantine Bohacevskyj † [Архівовано 7 грудня 2015 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 18.12.2015) (англ.)
• Уляна Безпалько. Роль Митрополита Костянтина Богачевського у розбудові Української Католицької Церкви у США [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Центр дослідження духовної культури Тернопілля, опубл. 25 жовтня 2013 (дата доступу 14 лютого 2016)

Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.