Котяча м'ята справжня — Вікіпедія

Котяча м'ята справжня
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Котяча м'ята (Nepeta)
Вид:
Котяча м'ята справжня (N. cataria)
Біноміальна назва
Nepeta cataria

Котяча м'ята справжня[1][2] (Nepeta cataria) — вид трав'янистих рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у Європі й Азії; широко натуралізована й культивована.

Опис

[ред. | ред. код]

Багаторічна, трав'яниста, гілляста, коротко сірувато густо запушена рослина 35–100(150) см заввишки. Листки 2.5–7 × 2.1–4.7 см, трикутно яйцеподібні, велико-городчасто-зубчасті, зверху жовтувато-зелені, знизу білувато запушені, особливо на жилках, основа від серцеподібної до усіченої, вершина від тупої до гострої; ніжки листків 0.7–3 см. Суцвіття густі, циліндричні. Чашечка 4.5–6 мм довжиною, біло густо запушена. Віночок білуватий з пурпуровими плямами, 5.5–9 мм довжиною. Горішки від яйцюватих до еліптичних з 3 кутами, 1.3–1.7 × 1–1.3 мм, злегка блискучі, фіолетово-коричневі. 2n=32, 34, 36[2][3][4][5].

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений у Європі (крім півночі), через західну й центральну Азію до Кореї; натуралізований у північній Європі, США, Канаді, Новій Зеландії, Далекому Сході Росії, Аргентині[6][7][8].

В Україні вид зростає в чагарниках, на лісових галявинах, схилах, засмічених місцях, уздовж доріг — на всій території; медоносна, ефіроолійна[2].

Використання

[ред. | ред. код]

У давнину рослину використовували з медичною метою і як ароматизатор. Чай також використовувався в сучасний час як заспокійливий засіб. Статевозрілих кішок приваблює основна пахуча речовина котячої м'яти (непеталактон). Крім того, речовина має репелентну дію на комарів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nepeta cataria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 304. (рос.)(укр.)
  3. ↑ Nepeta cataria. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 25.09.2021. (англ.)
  4. ↑ Nepeta cataria. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25.09.2021. (нім.)
  5. ↑ Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 577. (англ.)
  6. ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11.04.2019. (англ.)
  7. ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11.04.2019. (англ.)
  8. ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 11.04.2019. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про глухокропивові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Котяча_м%27ята_справжня&oldid=40174791