Кот Олена Василівна — Вікіпедія

Олена Василівна Кот
Народилася12 березня 1981(1981-03-12) (43 роки)
Донецьк
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналістка, телеведуча

Кот Олена Василівна — українська журналістка і телеведуча.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 12 березня 1981 року в Донецьку. 1998 року закінчила тамтешню середню школу № 107.

2003 року закінчила Донецький національний університет, філологічний факультет, спеціальність «Українська мова та література».

Кар'єру в медіа-галузі розпочала 2003 року. З 2003 по 2004 рік працювала журналісткою та ведучою «Регіональної служби новин» Донецької обласної державної телерадіокомпанії.

З 2004 по 2006 рік працювала ведучою програм «Новини», «Спорт за тиждень», «Азбука здоров'я» на телеканалі «КРТ».

2006 року приєдналася до команди телеканалу «Україна»[1] як кореспондентка, редакторка та ведуча інформаційної програми «События»[2].

2008 року пройшла навчання в міжнародному коледжі MLS у Великобританському Борнмуті.

2010 року закінчила економічний факультет Донецького національного університету за спеціальністю «Міжнародна економіка».

2020 року дві собаки бійцівської породи, що належали Олені, напали на двох жінок у селі «Крюковщина» у ЖК «Європейське місто». Власницю оштрафували, а тварин конфіскували.[3]

Захоплення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ведуча телеканалу «Україна» стала обличчям донецького дому моди (ФОТО). Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  2. Фотоекскурсія по новому студійному комплексу «Медіа Група Україна». Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 4 лютого 2015.
  3. Под Киевом бойцовские собаки телеведущей канала "Украина" жестоко покусали двух женщин - фото читайте подробнее на сайте "Диалог.UA": https://www.dialog.ua/ukraine/200432_1580725231#google_vignette.
  4. Дівчина с екрану: стиль Олени Кот. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  5. Обличчям нової колекції Дому Моди Hayk Avanesyan стала ведуча «Событий» на ТРК Україна. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]