Коу-Ата — Вікіпедія
Коу-Ата | ||||
---|---|---|---|---|
38°18′02″ пн. ш. 57°31′09″ сх. д. / 38.3005° пн. ш. 57.5191° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Туркменістан | |||
Геологічні дані | ||||
Розміри | ||||
Глибина макс. | 13 м | |||
Довжина | 80 км | |||
Ширина | 30 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Інше | ||||
| ||||
Коу-Ата у Вікісховищі |
Коу-Ата (туркм. Köw-Ata) — підземне озеро в Бахерденській печері.
Назва озера в перекладі з туркменської означає «батько печер».
Озеро, як і печера розташоване за 110 км від Ашхабада,[1] неподалік від кордону з Іраном.
Перші наукові дані про печеру та підземне озеро з'явилися в 1856 році, але широку популярність вона здобула після публікації в 1896 році нотатки в місцевій пресі, в якій повідомлялося про те, що завдяки турботі службовців залізничної станції Бахарлі для зручності спуску в печеру встановлені дерев'яні сходи. З цього часу печера та озеро стали популярним туристичним місцем для жителів Туркменістану.
Вода озера містить 38 хімічних елементів. Серед них: сірка, йод, магній, калій, натрій, сульфати, алюміній, бром, залізо, стибій. Температура води в озері 33-38 градусів.[1]
У печері, де розташовується озеро, проживає колонія кажанів, гризуни, птахи та близько 50 видів безхребетних.[2]