Кочет — Вікіпедія
Ко́чет (від прасл. *kočetъ — «півень») — елемент гребного судна, пристосування для прикріплення весла[1][2][3]. Як правило, встановлюється на планширі судна (човна) або на виносному кронштейні.
Існують кілька типів кочетів: два вертикальні штирі, між якими поміщається веретено весла, один штир зі шкіряним ремінцем чи мотузяною петлею[4][5], металеве кільце, Y- чи U-подібна форма. Кочет може виконуватися як з дерева, так і з металу[6], останнім часом поширені кочети зі сплавів, стійких до корозії.
Кочет — дерев'яний кілок, штир, закріплений на гряділі колісного плуга, який вставляється в кільце-каблучку колішні (передка), забезпечуючи їх рухоме з'єднання[2].
- ↑ Кочет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Кочет // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Весло — самый простой движитель. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ Гуж // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- ↑ Nautisk Uppslagsbok Bengt O Hult (Шведский словарь морских терминов).
- Уключины // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Уключина[недоступне посилання з липня 2019] Словарь морских терминов и определений
- Уключина [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.] А.Лопарев, Д. Лопарев. Военно-морской исторический справочник.
- Dollen. Історія кочета на сайті Німецької федерації академічного веслування (нім.)