Крайня Деражня — Вікіпедія
село Крайня Деражня | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Звягельський район |
Тер. громада | Піщівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18080170070056627 |
Основні дані | |
Засноване | 1852 |
Населення | 248 (2011) |
Площа | 0,997 км² |
Густота населення | 248,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11752 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°33′38″ пн. ш. 27°15′26″ сх. д. / 50.56056° пн. ш. 27.25722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 219 м |
Водойми | Згар |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11753, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Косенів, вул. Корецька, 58 |
Карта | |
Мапа | |
Крайня Дера́жня — село в Україні, у Звягельському районі Житомирської області. На 2011 рік кількість населення становить 248 осіб.
Поселення Крайня Деражня було засноване в 1852 році.
У 1906 році село Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 26 верст, від волості 6. Дворів 74, мешканців 366[1].
У 1926—54 роках — адміністративний центр Крайньодеражнянської сільської ради Ярунського району[2].
На початку шістдесятих років в селі відкрито клуб. В середині шістдесятих років відбулася електрифікація села. У сімдесятих в колгоспі з'явилось набагато більше техніки, у частині села було прокладено кам'яну бруківку. У вісімдесятих роках здійснено асфальтування доріг в селі. На початку дев'яностих років починає функціонування Косенівська сільська рада, і село Крайня Деражня належить до неї.
Поступово у людей збільшуються власні господарства, також збільшуються людські земельні наділи. Основним джерелом надходження коштів для людей стають власні господарства, а саме здача молока, продаж худоби і картоплі. На початку XXI століття колгосп припинив своє функціонування і його землі були передані в оренду. На 2011 рік в селі функціонує клуб, фельдшерський пункт і початкова школа.
За даними про кількість населення в 1923 році в селі Крайня Деражня проживало 573 особи.
Станом на 1924 рік в селі Крайня Деражня працювала школа, у якій було 3 класи. Пізніше школа стала семирічною. 1934 року семирічну школу з села перенесено в село Косенів, а в Крайній Деражні продовжує функціонувати початкова школа.
У червні 2008 року у селі було демонтовано пам'ятник Володимиру Леніну[3].
У мові жителів характерним є тверде закінчення слів, останній склад яких починається з букви «ц», наприклад: слово «криниця» звучить «криница», «ці» — «ци», «цю» — «цу». Така сама особливість вимови зустрічається в селі Косенів[джерело?].
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 14 травня 2019.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 156. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Новоград-волинський відзвітував про демонтаж пам'ятників Леніну в районі. [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] «Журнал Житомира». 26.09.2008.
- Погода в селі Крайня Деражня [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |