Красовицький Зиновій Йосипович — Вікіпедія

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Красовицький Зиновій Йосипович
Народився	27 листопада 1923(1923-11-27) Середина-Буда, Україна
Помер	22 серпня 2008(2008-08-22) (84 роки) Німеччина
Поховання	Петропавлівське кладовище
Місце проживання	Суми
Країна	Україна
Національність	єврей
Діяльність	лікар-інфекціоніст
Alma mater	Харківський медичний інститут
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Війна	німецько-радянська війна
Відомий завдяки:	Заслужений лікар України
Нагороди

Красовицький Зиновій Йосипович (27 листопада 1923 — 22 серпня 2008) — український науковець, професор, доктор медичних наук, Заслужений лікар України.

Народився 27 листопада 1923 року в м. Середино-Буді на Сумщині. Після закінчення сумської школи у 1941 році був направлений на навчання до Куйбишевської військово-медичної академії. З 1943 року брав участь у боях на Курській дузі, як військовий фельдшер. У складі Першої Гвардійської Червонопрапорної танкової армії з боями визволяв Україну і рідне місто Суми, Білорусь, Польщу й дійшов до Берліна. Особисто виніс з поля бою 178 поранених, при цьому сам отримав чотири поранення, найтяжче − у Берліні, у наслідок якого зазнав ампутації ноги. При поверненні з війни продовжував навчання в Харківському медичному інституті, який закінчив із відзнакою у 1948 році, після чого був направлений на роботу в м. Суми. Неодноразово обирався депутатом Сумської міської ради народних депутатів, де очолював Комісію з питань охорони здоров'я. Завідував інфекційними відділеннями 2-ї та 4-ї міських лікарень, з 1976 року інфекційним відділенням першої міської лікарні, яке згодом стало школою передового досвіду в Україні. З. Й. Красовицького нагороджено срібною медаллю ВДНГ за успіхи у розвитку інфекційної служби. Паралельно прикладав чимало зусиль для реалізації своєї мрії — створення сучасної інфекційної лікарні, де наука і практика поєднувались би на рівні світових стандартів. Доклав чимало зусиль для заснування у 1992 р. лікувального закладу нового типу — центру з інфектології та медико-біологічних проблем в екології, який згодом набув статусу обласного закладу та перетворився на обласну інфекційну лікарню, яку Зиновій Красовицький очолював до 2000 року. Працюючи лікарем, захистив кандидатську дисертацію. У 1980 році йому було присвоєна вчена ступінь доктора медичних наук. У 1996 році створив у м. Суми лікувально-діагностичний та виробничий центр "Екобінф". У 1998 р. З. Й. Красовицький очолив кафедру інфекційних хвороб з курсом епідеміології медичного факультету Сумського державного університету.

Останні роки життя Красовицький провів у Німеччині, куди переїхала вся його родина^[1]. Помер Зиновій Йосипович 22 серпня 2008 року. За його заповітом похований у м. Суми (на центральному кладовищі) 29 серпня 2008 року.^[2]

Підготував понад 150 наукових робіт у вітчизняних і міжнародних виданнях.

• Влияние хронической алкогольной интоксикации на течение дифтерии (1997)
• Геморрагическая лихорадка в Сумской области (1997)
• Дискусійні питання тактики ведення хворих на дифтерію (2000)
• К вопросу диагностики "современной" дифтерии (1997)
• Клинико-диагностические особенности современной туляремии (1999)
• Некоторые проблемы, которые предстоит решить (1999)
• О классификации колитов, правильной клинической трактовке термина, принципах диагностики и терапии (2001)
• Особенности клинического течения дифтерии в последние годы (1997)
• Почему иммунизация населения против дифтерии проводимая в последние годы не дала ожидаемого эффекта (1997)
• Применение гипохлорида натрия в клинике инфекционных болезней (1997)
• Применение гипохлорита натрия в комплексном лечении больных дифтерией, злоупотребляющих спирными напитками (1997)
• Применение и перспектива применения препаратов из плаценты человека в лечебной практике (1997)
• Реабилитация больных вирусными гепатитами в городе Сумы (1997)

Був постійним членом правління науково-практичного товариства інфекціоністів СРСР, України, членом правління міжнародного товариства алергологів і імунологів. Викладав курс інфекційних хвороб у Сумському медичному училищі.

• Два ордени Червоної Зірки
• Два ордени Вітчизняної Війни
• Орден Жовтневої Революції
• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден «За заслуги»
• Заслужений лікар України
• Неодноразово нагороджувався грамотами Уряду України за внесок у розвиток інфекційної служби.

Рішенням Сумської обласної ради у 2003 році обласній інфекційній клінічній лікарні присвоєне ім'я її засновника — З. Й. Красовицького^[3], а в листопаді 2004 року на фасаді лікарні в урочистій обстановці відкритий барельєф видатного лікаря.

• Зиновий Красовицкий: «Душой я здесь. Я - сумчанин» [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Зиновий Иосифович: "В Германии вы можете зарыть меня в любой яме, но я хочу лежать в родной земле…" [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• РОДНОЙ ГЕРОЙ (рассказ-интервью) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Медичний некрополь [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Сумська обласна державна телерадіокомпанія [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]