Крат Михайло Миколайович — Вікіпедія

Михайло Крат
Полковник  Генерал-хорунжий (1945)
Загальна інформація
Народження	6 серпня 1892(1892-08-06) м. Гадяч, Полтавська область
Смерть	8 серпня 1979(1979-08-08) (87 років) Детройт, Мічиган, США
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Громадянство	УНР
Alma Mater	Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Військова служба
Приналежність	УНР
Рід військ	Армія УНР  14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви	Перша Світова війна Українсько-радянська війна Перший зимовий похід Друга Світова війна
Командування
8-ий Чорноморський полк 3-ї Залізної стрілецької дивізії,
Нагороди та відзнаки

Миха́йло Микола́йович Крат (6 серпня 1892, Гадяч Полтавщина, Російська імперія — 8 серпня 1979, Детройт, США) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Учасник Першої світової війни, полковник Російської імператорської армії. У добу Директорії УНР — старшина Армії УНР, з серпня 1919 року — командир 8-го Чорноморського полку 3-ї Залізної стрілецької дивізії.

Народився в Гадячі. Козацького походження, його предки були бунчуковими та значковими товаришами, один з них обіймав посаду сотника.^[1] Взимку 1905 року став кадетом четвертої класу першого Кадетського корпусу в Петербурзі.^[2] Закінчив Полтавський кадетський корпус, Чугуївське піхотне юнкерське училище (1913). Служив у Пскові, в 93-му піхотному Іркутському полку.^[3]

Згодом одружився з Євдокією з Шевченків^[4]. У роки Першої світової, на фронті, командир 93-го піхотного полку.

Михайло Крат почав свою службу Україні у штабі київської військової округи. В українському війську 1917, заступник начальника оперативного відділу КВО, член УГВК, заступник командира Запорізької дивізії, командир 8-го Чорноморського полку 3-ї Залізної стрілецької дивізії, на більшовицькому і денікінському фронтах. Генерал Крат на чолі 8-го Чорноморського полку розгромив на Поділлі денікінський полк і захопив у полон 600 московських вояків.^[4] З квітня 1918 року — помічник Гадяцької земської управи. З 16 січня 1919 року — начальник Республіканської дивізії Дієвої Армії УНР.

Михайло Крат був начальником оперативного відділу штабу 3 Залізної Дивізії, пізніше і до закінчення Першому Зимовому поході — начальником штабу Запорізької дивізії. Пані Крат, виконуючи обов'язки зв'язкової, два рази потрапляла у більшовицький полон, але щасливо повернулася до своїх^[4].

Влітку і восени 1920 року — заступник командира Окремого кінно-гірського дивізіону О. Алмазова в боях на більшовицькому фронті. У листопаді був інтернований у Польщі й у складі дивізіону перебував у таборі на Лобзові (передмістя Кракова) та в с. Броновицях^[2]. Разом з інтернованою армії УНР генерал Крат перебував у Польщі аж до вибуху Другої світової війни. З причин трагічних подій 1920 року дружина генерала була змушена залишитися на окупованій більшовиками Україні. Аж 1923 року у грудні таємно перейшла Збруч з малою донькою до свого чоловіка.^[4]

У Другій світовій війні — командир 1-ї дивізії УНА, яка здалася в полон британській армії на півдні Австрії та Балканах, від 1945 року до 1948 — у таборі військовополонених в Італії. Завдяки його зусиллям у таборі діяли українські культурно-освітні заклади: театр, гімназія, хор, художні майстерні, а також спортивний клуб. 1950 року українським воякам дозволено полишити табори, Михайло Крат став автором мемуарів, з генералом О. Вишнівським видали історію 3-ї Залізної дивізії УНР.

Після звільнення з полону емігрував до США. Уряд УНР на вигнанні надав йому звання генерал-хорунжого (1945).

Помер 1979 року в Детройті, похований на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

• Залізний хрест УНР
• Хрест Симона Петлюри
• Воєнний хрест

• Орден святого Георгія 4-го ступеня
• Орден святого Володимира 4-го ступеня

• Офіцер Ордену Зірки Карагеоргія з мечами

31 січня 2024 року у місті Луцьк вулицю Павлова перейменували на вулицю Михайла Крата.^[5]

• К. Є. Науменко. Крат Михайло Миколайович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 305. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• О. М. Колянчук. Крат Михайло Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

• Михайло Крат. Польські офіцери про дії армії УНР в 1920 р. ВІСТІ КОМБАТАНТА. 1962 № 1
• Коваленко Сергій. Крат Михайло Миколайович/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
• Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с
• Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст.
• Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.116-117
• Крат Михайло. Рід Кратів / Вісті комбатанта.- № 3., 1981 р.- Торонто — Нью-Йорк.- С. 74-75.
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
• М. Литвин, К. Науменко (Львів). Довідник з історії України (А-Я): За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. 2-е вид., К.: Генеза, 2001. С. 366.

• Крат, Михайло Миколайович [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Спогади сумського кадета Михайла Крата — командира дивізії «Галичина»
• У вісімдесятиліття генерала Михайла Крата [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
• Слідами споминів генерал-хорунжого Михайла Крата [Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Хто був і є у місті Гадяч [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.