Крига Іван Антонович — Вікіпедія

Іва́н Анто́нович Кри́га (нар. 1 травня 1886(18860501), Київ — † 1967, Київ) — український актор, режисер, художник театру і драматург. Учасник режисерської лабораторії театру «Березіль».

За автобіографією Іван Антонович Крига народився 1 травня 1886(18860501) року в Києві.

Після закінчення двокласного училища в 1901 році закінчив живописно-ремісниче училище, а в 1902 році здобув атестат зрілості, одночасно навчаючись на вечірніх курсах при «Реальному училищі» у художників Петербурзької академії мистецтв.

З 1905 року жив у Єлисаветграді. Працював на будівництві майстром альфрейних робіт.

1914—1917 — служба в армії санітаром на госпітальному судні. Після демобілізації переїхав до Києва. В 1916—1919 навчався в студії художників та «Студії екранного мистецтва», одночасно працюючи художником у відділі пропаганди політвідділу Червоних військ.

1918—1921 — працює в Молодому театрі Леся Курбаса і в Першому театрі Української Радянської Республіки імені Шевченка.

1921 — працює режисером в театрі імені Гната Михайличенка.

1922—1925 — навчання в Академії мистецтв. Одночасно працює в театрі «Березіль» і керує самодіяльністю в штабі Авіації розвідувальної ескадрильї.

1926—1927 — художник і постановник в театрі ім. Заньковецької в Дніпропетровську.

1927 — працює в Харкові в міжрайонному робітничо-колгоспному театрі.

1928 здійснює окремі постановки в різних театрах України.

1936—1938 — працює в Києві старшим інспектором театрів при Київському обласному відділі мистецтв.

1939—1940 — працює художнім керівником в Осипенківському українському театрі.

1941 — виконувач обов'язків директора Темрюцького музею на Кубані.

1942—1944 — нічний сторож на Темрюцькому консервному заводі, завідувач букіністичним відділом комісійного магазину Київського муздрамтеатру (в евакуації).

З 1945 — працює в Будинку народної творчості Закарпатської України, в Центральному будинку художнього виховання дітей на посаді завідувача театрального відділу.

1947 року працює художнім керівником театру імені Островського в Кам'янці-Подільському.

Останні роки життя провів у Будинку ветеранів сцени.^[1]

Помер в 1967 році.

Його син Юлій в 1968 році передав архів Івана Антоновича в Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (фонд № 32).^[2]

• «Протигази» — п'єса
• «Сміло товариші — в ногу» — драматична повість
• «Наші сини і дочки» — п'єса
• «Мрії Марії» — п'єса
• «Подорож» — казка-п'єса
• «Осіння казка» — п'єса (переспів з Горлова)
• «Цар Горох» — музкомедія
• «Хан і його син» — оповідання

• Крига І. Ґео Кайзера-Курбаса «Газ» одинадцятий раз. — «Більшовик», ч. 112. Київ, 1923, 23 травня.
• Іван Крига. Самобутній педагог // Лесь Курбас. Спогади сучасників. К.: Мистецтво, 1969. — с. 187—193