Критичний тиск (значення) — Вікіпедія

  1. Критичний тиск — тиск, що відповідає критичній точці (точка на фазовій діаграмі в координатах (P, T), в якій лінія співіснування фаз обривається). В однокомпонентній системі рідинна й газоподібна фази заданої речовини не можуть рівноважно співіснувати за тисків, що перевищують її критичний тиск. Для води критичний тиск дорівнює 21,4 МПа.
  2. Критичний тиск — величина тиску в критичному стані системи, тобто тоді, коли співіснуючі зрівноважені її фази стають однаковими за всіма своїми властивостями.
  3. Критичний тиск — граничний тиск, при якому газ не переходить в рідинний стан, якою б не була низькою температура.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.