Кричевський Ілля Маратович — Вікіпедія

Кричевський Ілля Маратович
Народився3 лютого 1963(1963-02-03)
Москва, СРСР
Помер21 серпня 1991(1991-08-21) (28 років)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьархітектор
Alma materМосковський архітектурний інститут
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна Медаль «Захиснику вільної Росії»

Ілля Маратович Кричевський (рос. Илья Маратович Кричевский; 1963—1991) — один з трьох загиблих захисників «Білого дому» під час серпневого путчу 1991 року. Герой Радянського Союзу (посмертно).

Життепис

[ред. | ред. код]

Народився в Москві в сім'ї викладача словесності Інеси Наумівни і архітектора Марата Юхимовича Кричевських.[1] За національністю — єврей. За спогадами рабина Цві Патласов, в 1991 році Ілля Кричевський відвідав одне із занять по вивченню Тори в бейт-мідраші на вулиці Чайковського в центрі Москви, Кричевський збирався ще раз прийти в бейт-мидраш для вивчення єврейської релігії.[2]

У 1980 році закінчив московську середню школу № 744 імені Петра Миколайовича Єремеєва,[3] і в 1986 році — Московський архітектурний інститут. Працював архітектором в Державному проектному інституті № 6. У 1986-88 роках служив в лавах Радянської Армії, молодший сержант. Потім працював архітектором в Проектно-будівельному кооперативі «Комунар». Ілля Кричевський писав вірші; посмертно вони включалися в антології («Строфи століття» Євгена Євтушенка та інші).

Загибель

[ред. | ред. код]

Загинув в ніч з 20 на 21 серпня 1991 року в районі підземного тунелю поблизу Смоленської площі, де на перетині вулиць Чайковського та Нового Арбата натовп заблокував вісім БМП (бойових машин піхоти) Таманської мотострілецької дивізії. Демонстранти підпалили одну з БМП (бортовий номер 536), її екіпаж евакуювався, і двоє солдатів, прикриваючи відступ, намагалися відігнати натовп пострілами у повітря. Кричевський, кинувшись в той момент до БМП, отримав смертельне поранення в голову. Чи було це випадковістю, і хто саме стріляв, — не з'ясовано.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Диана Матевосова. Ельцин забыл своих защитников? // Аргументы и факты. — Москва, 2001. — Вип. 33. — С. 4.[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  2. ↑ Цви Палтас. Илья Кричевский - защитник свободной России. Толдот Йешурун. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 22 березня 2015.
  3. ↑ Учительская газета. Раньше думай о Родине, а потом о себе // Учительская газета. — Москва, 2013. — Вип. 29.

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кричевський_Ілля_Маратович&oldid=37751823