Круцик Роман Миколайович — Вікіпедія
Круцик Роман Миколайович | |
---|---|
Голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 1999 |
Президент | Леонід Кучма, Віктор Ющенко |
В. о. заступника Голови Українського інституту національної пам'яті | |
19 липня 2006 — 31 жовтня 2007 | |
Президент | Віктор Ющенко |
Попередник | — |
Наступник | Владислав Верстюк |
Народився | 6 липня 1945 Яблунів, Галицький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 23 грудня 2023 (78 років) |
Відомий як | політик |
Місце роботи | «Меморіал» імені Василя Стуса |
Країна | Україна |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Політична партія | Конгрес українських націоналістів |
Нагороди | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
2-го скликання | |||
КУН | 12 травня 1994 | — | 12 травня 1998 |
Рома́н Микола́йович Кру́цик (* 6 липня 1945, с. Яблунів, Галицький район, Станіславська область — 23 грудня 2023) — народний депутат України 2 скликання, голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» ім. В. Стуса.
Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту та юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка.
З 1988 р. — член УГС, голова першого в Івано-Франківській області осередку товариства «Меморіал»; пізніше — голова Івано-Франківської обласної організації товариства «Меморіал». Розпочав в 1989 році та далі працював над дослідженням масових поховань жертв комуністичних репресій в урочищі Дем'янів Лаз на Івано-Франківщині[1].
1989–1991 — голова Комітету сприяння УГКЦ.
1992 — був одним із засновників Конґресу українських націоналістів (КУН), очолив Івано-Франківську обласну організацію КУН.
Травень 1994 — обраний народним депутатом України від Рогатинського виборчого округу.
На парламентських виборах 1998 року балотувався до Верховної Ради (№ 15 за списком блоку «Національний фронт», до складу якого входив КУН). «Національний фронт» не подолав прохідний бар'єр, і Р. Круцик до парламенту не потрапив.
З 1999 року очолює Київську міську організацію Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного т-ва «Меморіал» ім. В. Стуса.
Під час парламентських виборів 2006 року займав 6 місце в виборчому списку Всеукраїнського об'єднання «Свобода».
2006–2007 — виконував обов'язки заступника голови Українського інституту національної пам'яті.
2007 — за його активної участі в Києві створено Музей совєтської окупації України, та стає його директором.
Був членом правління створеної 2014 року в Києві громадської організації «Міжнародне об'єднання „Соловецьке братство“»[2].
- Орден Свободи (20 січня 2010 року) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України[3]
- Орден «За заслуги» II ступеня (18 січня 2007 року) — за заслуги у державному будівництві, вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України та з нагоди Дня Соборності України[4]
- Орден «За заслуги» III ступеня (19 грудня 1997 року) — за вагомий особистий внесок у зміцнення законності і правопорядку, високий професіоналізм[5]
- Роман Круцик. «Народна війна»: Путівник до експозиції. — К.: Українська видавнича спілка, 2011. — 248 с.[6][7] ISBN 978-966-410-023-3
- Роман Круцик. Дем'янів Лаз: геноцид Галичини. Жертвам комуністичного терору 1939—1941 рр. на Прикарпатті присвячується. — Київ: Простір, 2009. — 349 с. ISBN 9789662068153
- Довідник-путівник до експозиції «Забуттю не підлягає: хроніка комуністичної інквізиції в Україні, 1917—1991» = Educational handbook to accompany the exposition «Not to be forgotten: a chronicle of the communist inquisition in Ukraine, 1917—1991» = Справочник-путеводитель к экспозиции «Забвению не подлежит: хроника коммунистической инквизиции в Украине, 1917—1991» / упоряд.: Роман Круцик, Артур Єременко; англ. пер.: Марта Олійник … [та ін.]; рос. пер.: Артур Єременко. — Kyiv; New York; Toronto: [s.n.], 2003. — 89 с. (Текст і назва парал. рос. та англ. мовами)
- Сценарій «Трагічна армія народу».
- ↑ Помер провідний член ОУН (б) “Остап” – Роман Круцик. ukrpohliad.org. Процитовано 23.12.2023.
- ↑ Шевченко С. В. Проща-2014 — з молитвою за Україну та її героїв // Наган-країна. — К.: Український пріоритет, 2019. — С. 42.
- ↑ Указ Президента України № 53/2010 від 20 січня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 21/2007 від 18 січня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 1371/97 від 19 грудня 1997 року «Про відзначення нагородами України»
- ↑ pdf-файл (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2012.
- ↑ http://www.narodnaviyna.org.ua [Архівовано 26 квітня 2011 у Wayback Machine.] Сайт експозиції виставки «Народна війна 1917—1932»