Кубанський округ — Вікіпедія

Кубанський округ
Дата створення / заснування	2 червня 1924
Країна	СРСР
Столиця	Краснодар
Адміністративна одиниця	Південно-Східна область РРФСР Північно-Кавказький край
Кількість населення	1 489 088 осіб[1]
Час/дата припинення існування	30 липня 1930

Кубанський округ — адміністративно-територіальна одиниця Північно-Кавказького краю (до 16 жовтня 1924 року — Південно-Східна область) РРФСР, що існувала в 1924—1930 роках. Адміністративний центр — Краснодар.

Кубанський округ було утворено 2 червня 1924 року з частини Кубано-Чорноморської області.

30 липня 1930 року Кубанський округ, як й більшість інших округів СРСР, було скасовано. Його райони відійшли в пряме підпорядкування Північно-Кавказькому краю.

За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення округу становило 1 489 088 осіб, з них міське — 210 954 осіб. З них українці — 62,2 %; росіяни — 33,8 %; вірмени — 1,4 %.

Округ був поділений на 18 районів:

• Абінський
• Брюховецький
• Горячеключевський
• Канівський
• Коренівський
• Краснодарський
• Кримський
• Медведівський
• Новопокровський
• Павловський
• Поповичівський
• Приморсько-Охтарський
• Сіверський
• Слов'янський
• Темрюцький
• Тихоріцький
• Уманський
• Усть-Лабинський

У 1925 році Кримський район було передано до Чорноморського округу.

У 1927 році Медведівський район було перейменовано на Тимашевський, а Поповичівський та Уманський райони скасовані.

• Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар: Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.

• Мапа Кубанського округу 1930 року [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.]