Кубок — Вікіпедія
Ку́бок (від прасл. *kubъ, звідки також «дзбан»)[1][2] або ча́ра (від прасл. *čara, що має питомо слов'янське чи тюркське походження)[3][4] — старовинна посудина для пиття вина у вигляді великого келиха. Кубки були найбільш популярними в західній Німеччині та Нідерландах в період XV—XVII століть. Найчастіше кубки виготовлялися з металу, але нерідко зустрічалися роботи з кістки або скла. Ніжки кубків мали вигравірувані зображення, орнаменти або написи, інколи прикрашалися дорогоцінним камінням.
- ↑ Кубок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Чара // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.