Кубрик (морський термін) — Вікіпедія
Кубрик | |
Ку́брик (нід. koebrug — «нижня палуба», «сходня»)[1] — житлове приміщення для всієї команди корабля або його частини. У кубриках традиційно розміщувався матроський склад, у той час як офіцери забезпечувалися каютами. У часи вітрильного флоту кубриком іменувалася нижня палуба (орлопдек), де команда розташовувалася для сну, спочатку прямо на палубі, потім в підвісних ліжках. У носовій і кормовій частинах трюму могли влаштовувати помости — так званий навісний кубрик. На теперішній час кубрики практично зникли на суднах цивільного флоту, але є звичайними для військових кораблів.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Военно-морской словарь. — М: Военное издательство, 1990. — ISBN 5-203-00174-X. (рос.)
- Самойлов К. И. Кубрик навесной // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)