Кудлик (пристрій) — Вікіпедія

Кудлик  (інуїт. ᖁᓪᓕᖅ — кудлик, тюрк. Qulliq — кулик) — це пристосування народів крайньої півночі у вигляді каменю з внутрішньою ємністю в який заливається олія або жир, потім вміст спалюється за допомогою каталізатора для отримання світла і тепла. Кудлик зазвичай виготовляється з "милового каменю"[1][2]. В якості каталізатора часто виступає висушений мох, або арктична пухівка. Незважаючи на крайню простоту, дане пристосування було і є традиційним джерелом освітлення і тепла для приміщення таких народів як інуїти, ескімоси, чукчі та ін[3][4]. Кудлик часто вважається найголовнішим предметом побуту цих народів, який ретельно бережеться і передається з покоління в покоління.

Національний музей етнології, Осака — лампа з мильного каменю — інуїти в Канаді — виготовлено до 1954 року

Кудлик запалюється паличкою, яка називається таккут.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • В Канаді була випущена колекційна монета "Інуїт і його кудлик" присвячена народам крайньої півночі[5].
  • В народів крайньої півночі які використовують кудлики, також практикується спалення жирних видів риб для отримання світла і тепла.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. PRISM - Blubber Lamps. Архів оригіналу за 24 October 2015. Процитовано 12 July 2016.
  2. Oil lamp (kudlik) 2002
  3. Edward J. Vajda, The Chukchi. Архів оригіналу за 21 June 2018. Процитовано 12 July 2016.
  4. National Museum of the American Indian : Yup'ik (Yupik Eskimo) Lamps. 2011. Архів оригіналу за 30 April 2011.
  5. (рос.)Інуїт і його кудлик. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 3 червня 2022.


Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]