Кузьминці (Обухівський район) — Вікіпедія

село Кузьминці
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Рада Кузьминецька сільська рада
Облікова картка Кузьминці 
Основні дані
Засноване 1709
Населення 338 осіб
Площа 10,22 км²
Густота населення 16,74 осіб/км²
Поштовий індекс 09232
Телефонний код +380 4573
Географічні дані
Географічні координати 49°56′40″ пн. ш. 30°59′53″ сх. д. / 49.94444° пн. ш. 30.99806° сх. д. / 49.94444; 30.99806Координати: 49°56′40″ пн. ш. 30°59′53″ сх. д. / 49.94444° пн. ш. 30.99806° сх. д. / 49.94444; 30.99806
Водойми Мілководні річки Леглич, Руда. Озера Панське і Леглич
Місцева влада
Адреса ради 09232, с. Кузьминці, Юрія Гладченка, буд. 1
Карта
Кузьминці. Карта розташування: Україна
Кузьминці
Кузьминці
Кузьминці. Карта розташування: Київська область
Кузьминці
Кузьминці
Мапа
Мапа

CMNS: Кузьминці у Вікісховищі

Ку́зьминці — село в Україні, у Обухівському районі Київської області. Населення становить 338 осіб[1]. На території села знаходиться завод будівельної кераміки "Кератерм", агрохолдинг "Dan-Farm Ukraine". В межах села знаходиться гирло річки Леглич і гирло річки Руда.

Місце впадання річки Руда в річку Леглич
Місце впадання річки Руда в річку Леглич

Історія

[ред. | ред. код]

Село було утворенно у 1709 році. Сприятливі умови для ведення господарства, близькі водні ресурси і величезні поклади глини в околицях села обумовили його умовний розквіт, на території села було три школи, цегляний та винокурний заводи, а також постоялий двір[2].

Наразі у селі досі функціонує цегляний завод [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.], який надає багато робочих місць місцевим жителям і мешканцям околишніх сіл.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 405 98.54%
російська 6 1.46%
Усього 411 100%

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

На території сіл знаходиться: дитячий садок "Панікарчанський віночок", Відділення "Укрпошти", фельдшерський пункт, церква. Також на території села знаходиться Кузьминецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів із спортмайданчиком на її території.

Через село також проходить автомагістраль регіонального значення Р-32.

Виробництва

[ред. | ред. код]

На території села Кузьминці знаходиться цегляний завод "Кератерм" [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.], а на території об'єднаного із Кузьминцями, села Панікарча філіал аграрного підприємства "Dan-Farm Ukraine" [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Демографія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Веселикоприцьківської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 544 особи, налічувалось 80 дворових господарств, існували школа, постоялий будинок, винокурний завод[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 777 осіб (375 чоловічої статі та 402 — жіночої, з яких 775 — православної віри.

За переписом населення в 2014 році в селі мешкають 338 людей (159 чоловічої статі та 179 — жіночої статі).

Екологічні проблеми

[ред. | ред. код]
  • Влітку село часто зазнає нестачі питної води. Особливо, ситуація була помітна після безсніжної зими 2020-го року.
  • Річки Руда і Леглич під час посушливих сезонів повністю пересихають, через що, популяція риби в них мізерна.
  • Якість питної води по усій території села Кузьминці часто не відповідає нормам і має підвищенний вміст заліза і сірководню, вживати варто з обережністю.
  • Слабкий контроль фермерських господарств призводить до розорення родючих гумосових ґрунтів і зменшення кількості пасовищ для худоби. Також, часте використання хімікатів і забір води для поливу полів наносять шкоду річкам в селі.

Постаті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних