Куликов Дмитро Олександрович — Вікіпедія

Дмитро Куликов
Дмитро Олександрович Куликов
 Майор
Загальна інформація
Смерть24 лютого 2022(2022-02-24)
біля смт Фарбоване Київської області
Національністьукраїнець
Alma MaterХНУПС, НУОУ
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро Олександрович Куликов (? — 2022) — майор, льотчик 7 БрТА Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився на сході України. Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Присвятив своє життя військовій авіації.

Протягом років АТО/ООС ніс бойове чергування на оперативних аеродромах і залучався до виконання бойових завдань.

2021 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського та здобув диплом магістра.

24 серпня 2021 року у складі повітряної колони брав участь у параді з нагоди 30-ї річниці Незалежності України.

24 лютого 2022 року загинув у складі екіпажу разом із Миколою Савчуком під час виконання бойового завдання з вогневого ураження живої сили та техніки противника в районі селища Фарбоване на Київщині.

За час проходження служби у лавах Повітряних сил ЗСУ неодноразово був відзначений відзнаками Міністерства оборони України.[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — ''за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • Медаль за сумлінну службу II та III ступенів, за 20 років сумлінної служби, за 15 років ЗСУ, за учасника АТО ООС.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]