Кульмінація — Вікіпедія

Кульміна́ція (від лат. culmen, родовий відмінок culminis — вершин) — Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь. Здебільшого кульмінація - це найцікавіша частина твору.

Спеціальні значення:

Див. також

[ред. | ред. код]