Кумецький Віктор Володимирович — Вікіпедія
Кумецький Віктор Володимирович | |||
---|---|---|---|
Старший сержант | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 11 лютого 1973 Луцьк, УРСР | ||
Смерть | 5 вересня 2014 (41 рік) Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна | ||
Поховання | Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d | ||
Псевдо | «Кум» | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 2014 | ||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Збройні сили | ||
Рід військ | Територіальна оборона | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Нагороди та відзнаки | |||
Ві́ктор Володи́мирович Куме́цький (11 лютого 1973, Луцьк, Українська РСР — 5 вересня 2014, Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна) — український військовик, учасник війни на сході України, старший сержант Збройних сил України.
Народився 1973 року в місті Луцьк. Навчався у Луцькій спеціалізованій школі № 1, котру закінчив 1990 року. Працював водієм у «Максим-таксі».
Одним з перших пішов добровольцем захищати Батьківщину, пізніше, вже на Луганщині, оформив мобілізацію через Сватівський військкомат. Боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід», батальйон «Айдар»; псевдо «Кум».
5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.
Віктор вважався зниклим безвісти. Був похований як невідомий солдат в селі Чмирівка. В серпні 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що Віктор загинув і похований під Старобільськом як невідомий Герой. 23 вересня 2015 року воїна перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька у селі Гаразджа.
По смерті залишилися дружина та двоє дітей, 20001 р.н і 1997 р.н.
- Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно)[2].
- Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[3].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)[2].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 10, місце 4
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 вересня[4]
- ↑ Указ Президента України від 13 червня 2017 року № 161/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Почесний громадянин міста Луцька. lutskrada.gov.ua. Офіційний сайт Луцької міської ради. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ Герої не вмирають — Вони в віках живуть! В Міноборони вшанували загиблих Українських воїнів
- Кумецький Віктор Володимирович [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- У Луцьку перепоховають тіло ще одного військовослужбовця [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |